«агальна ситуац≥¤ з водопостачанн¤м
—ьогодн≥ водопостачанн¤  иЇва та прим≥ськоњ зони зд≥йснюЇтьс¤ з трьох джерел: двох поверхневих - р.ƒн≥про та р.ƒесна ≥ п≥дземного - водоносних горизонт≥в (переважно сеноманського та юрського).
«аб≥р, п≥дготовка та подача води в мережу м≥ського водопроводу зд≥йснюЇтьс¤ водопров≥дними станц≥¤ми загальною встановленою виробничою потужн≥стю 2113,9 тис.м³ на добу, в тому числ≥:
ƒн≥провська водопров≥дна станц≥¤ -600 тис.м³ на добу;
ƒесн¤нська водопров≥дна станц≥¤ -1080 тис.м³ на добу;
споруди артез≥анського водопроводу -433,9 тис.м³ на добу.
Ќа 01.01.2000 р. подача води в мережу м≥ського водопроводу становила в середньому 1394,2 тис.м³ на добу, в тому числ≥:
ƒн≥провською водопров≥дною станц≥Їю -376,4 тис.м ³ на добу;
ƒесн¤нською водопров≥дною станц≥Їю -776,9 тис.м³ на добу;
спорудами артез≥анського водопроводу -240,9 тис.м ³ на добу.

ѕоверхнев≥ джерела водопостачанн¤
ќсновними джерелами водопостачанн¤ м≥ста  иЇва Ї р≥ки ƒн≥про ≥ ƒесна.
ƒн≥про бере початок в —моленськ≥й област≥ –ос≥њ, на ¬алдайськ≥й височин≥, на висот≥ 220 м над р≥внем мор¤. ѕрот¤жн≥сть -2200 км, площа водозбору - 510200 м ² . «агальне пад≥нн¤ р≥ки становить 120 м. Ќа територ≥њ ”крањни знаходитьс¤ частина верхньоњ ≥ вс¤ середн¤ ≥ нижн¤ теч≥¤ ƒн≥пра довжиною близько 1100 км, площа водозбору в межах ”крањни - 293200 м² . Ќайб≥льшими притоками ƒн≥пра на ”крањн≥ Ї ѕрип'¤ть ≥ ƒесна. ƒн≥провська водопров≥дна станц≥¤ (ƒ¬—) розташована на правому берез≥, в 3,5 км нижче гребл≥  ињвськоњ √≈—. ¬ище ƒ¬— в басейн≥ ƒн≥пра нал≥чуЇтьс¤ 173 водосховища. Ќайб≥льшим Ї  ињвське водосховище. Ўирина р≥ки в розрахунковому створ≥ при нормальному п≥дпертому р≥вн≥  ан≥вського водосховища - 500 м, середн¤ глибина близько 8 м, швидк≥сть теч≥њ - 0,3-0,5 м/сек.
ƒесна - перший за прот¤жн≥стю ≥ другий за величиною басейну л≥вобережний приток ƒн≥пра. ѕрот¤жн≥сть - 1130 км, площа водозбору - 88900 км² , загальне пад≥нн¤ р≥ки - 146 м.
¬ит≥к р≥ки знаходитьс¤ в болотах п≥вденних схил≥в —моленськоњ гр¤ди на 238 м над р≥внем мор¤. ¬падаЇ в ƒн≥про на 892 км в≥д гирла, в межах  иЇва, на висот≥ 92 м над р≥внем мор¤. ¬ межах ”крањни довжина ƒесни становить 591 км, площа водозбору -33760 км² , що становить 38,0% в≥д загальноњ площ≥. ¬ межах ”крањни ƒесна маЇ близько 40 приток довжиною б≥льше 10 км, найб≥льш≥ з ¤ких —ейм, —нов ≥ ќстер. ƒесн¤нський водозаб≥р знаходитьс¤ на л≥вому берез≥ ƒесни в 3,2 км в≥д гирла. ¬ище ƒесн¤нського водозабору в басейн≥ ƒесни нал≥чуЇтьс¤ 129 водосховищ.

ѕ≥дземн≥ джерела водопостачанн¤
Ќайб≥льше практичне значенн¤ у централ≥зованому господарсько-питному водопостачанн≥  иЇва мають сеноманкеловейський водоносний комплекс та байоський (середньоюрський) водоносний горизонт. ≈ксплуатац≥¤ цих водоносних горизонт≥в в  иЇв≥ ведетьс¤ з к≥нц¤ XIX стол≥тт¤. ћаксимальний за весь час експлуатац≥њ водозаб≥р заф≥ксовано у 1981 роц≥ - 514 тис.м³ на добу (з них 319 тис.м³ - з сеноман-келовейського водоносного комплексу та 195 тис.м³ - з байоського водоносного горизонту). ” 1999 роц≥ загальний водозаб≥р становив 287 тис.м³ на добу, в т.ч. в≥домчими свердловинам и - близько 47 тис.м³ та " ињвводоканалом" - 240 тис.м ³.
«а еколог≥чноњ ситуац≥њ, що склалас¤ внасл≥док антропогенного забрудненн¤ навколишнього середовища ≥, особливо, п≥сл¤ „орнобильськоњ катастрофи, проблема розширенн¤ водопостачанн¤ населенн¤  иЇва завд¤ки найб≥льш захищеним п≥дземним водам Ї надзвичайно актуальною. ¬одоносн≥ горизонти алюв≥альних верхньочетвертних ≥ сучасних в≥дкладень ƒн≥пра; долин малих р≥к; водно-льодовикових ≥ еолово-делюв≥альних в≥дкладень середньочетвертинного в≥ку практично не захищен≥ ≥ не придатн≥ дл¤ орган≥зац≥њ централ≥зованого водопостачанн¤.

Ўл¤хи розвитку системи водопостачанн¤
√енеральним планом розвитку  иЇва передбачено, що в основу розв'¤занн¤ проблеми водопостачанн¤ буде покладено принцип оптимального використанн¤ природних, техн≥чних, енергетичних ≥ ф≥нансових ресурс≥в. ” зв'¤зку з цим головна увага прид≥л¤тиметьс¤ скороченню нерац≥ональних витрат питноњ води. —ьогодн≥ загальне питоме водоспоживанн¤ на одного мешканц¤  иЇва становить 431 л/добу (в т.ч. на господарсько-питн≥ потреби - 350 л), тод≥ ¤к у м≥стах розвинених крањн св≥ту в≥д 204 до 428 л/добу (в т.ч. на господарсько-питн≥ потреби - в≥д 100 до 223 л).
ƒругою, не менш важливою проблемою Ї п≥двищенн¤ ¤кост≥ питноњ води. Ќасл≥дки авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈—, антропогенне навантаженн¤ на оточуюче середовище, неспри¤тлив≥ г≥дрометеоролог≥чн≥ умови негативно вплинули на сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чний стан поверхневих джерел водопостачанн¤  иЇва. ”се це потребуЇ удосконаленн¤ схеми водопостачанн¤, доведенн¤ ¤кост≥ питноњ води, що подаЇтьс¤ споживачам, до Ївропейських стандарт≥в.
≤, нарешт≥, трет≥м завданн¤м, що потребуЇ вир≥шенн¤, Ї енергозбереженн¤ при видобуванн≥, п≥дготовц≥ та подач≥ води споживачам. ѕри цьому значний вплив на розв'¤занн¤ ц≥Їњ проблеми маЇ скороченн¤ нерац≥ональних витрат питноњ води.
Ўл¤хи зниженн¤ нерац≥ональних витрат питноњ води:
Х –озробка та реал≥зац≥¤ програми обл≥ку води на вс≥х етапах њњ руху (при забор≥, очищенн≥ та знезаражуванн≥; при подач≥ в систему м≥ського водопроводу; при транспортуванн≥ та подач≥ споживачам).
Х «ниженн¤ витрат води при транспортуванн≥ (прокладанн¤ нових, ремонт ≥ в≥дновленн¤ ≥снуючих мереж водопостачанн¤ з використанн¤м сучасних матер≥ал≥в, зам≥на староњ водозап≥рноњ арматури тощо).
Х –ац≥ональне використанн¤ питноњ води промисловими п≥дприЇмствами та об'Їктами енергетики (за рахунок впровадженн¤ сучасних водозбер≥гаючих технолог≥й, зворотного водопостачанн¤, недопущенн¤ використанн¤ на технолог≥чн≥ потреби питноњ води).
Х Ѕуд≥вництво системи поливального водопроводу з власними джерелами та спорудами водопостачанн¤ (буд≥вництво насосних станц≥й на оз.¬ирлиц¤, поливальних водопровод≥в на житлових масивах “роЇщина,  омсомольський, Ћ≥совий, Ћ≥вобережний, ќсокорки, ѕозн¤ки, ’арк≥вський, ѕирогове-„апаЇвка).

Ўл¤хи п≥двищенн¤ ¤кост≥ питноњ води:
Х Ѕуд≥вництво споруд попередньоњ очистки води на ƒн≥провськ≥й водопров≥дн≥й станц≥њ (¬—) та ƒесн¤нськ≥й станц≥њ 1-го п≥дйому.
Х Ѕуд≥вництво споруд первинного озонуванн¤ на ƒн≥провськ≥й ¬—.
Х –еконструкц≥¤ споруд ƒесн¤нськоњ ¬—.
Х Ѕуд≥вництво споруд озонуванн¤ на ƒесн¤нськ≥й ¬—.
Х «б≥льшенн¤ подач≥ артез≥анськоњ води (переважно сеноманкеловейського та байоського водоносних горизонт≥в) у централ≥зовану систему водопостачанн¤ м≥ста.
Х –емонт ≥ в≥дновленн¤ ≥снуючих маг≥стральних, вуличних, внутр≥шньоквартальних ≥ будинкових водопров≥дних мереж з використанн¤м нових матер≥ал≥в.
Х ћодерн≥зац≥¤ та реконструкц≥¤ ≥снуючих мереж ≥ споруд водопостачанн¤ промислових п≥дприЇмств.

Ќорми водоспоживанн¤
ѕитом≥ норми господарсько-питного водоспоживанн¤ населенн¤м, ¤ке проживаЇ в багатоповерхових будинках, обладнаних водопроводом, канал≥зац≥Їю та централ≥зованим гар¤чим водопостачанн¤м, становл¤ть 336 л/добу на одного мешканц¤; у будинках, обладнаних водопроводом, канал≥зац≥Їю та м≥сцевими водонагр≥вачами - 240 л.
Ќеврахован≥ витрати води, ¤к≥ включають ≥ витрати води на розвиток м≥стобуд≥вноњ бази, прийн¤т≥ в розм≥р≥ 20% в≥д об¤гу води на господарсько-питн≥ потреби населенн¤.
¬одоспоживанн¤ населенн¤м, що тимчасово перебуваЇ у  иЇв≥, прийн¤то в розм≥р≥ 41, 3 тис.м³ на добу, виход¤чи з перспективи розвитку мереж≥ готел≥в, турбаз, установ громадського харчуванн¤.
¬итрати води на полив тротуар≥в ≥ зелених насаджень прийн¤то у розрахунку 78 л/добу на одного мешканц¤.

—истема канал≥зац≥њ
ƒ≥юч≥ канал≥зац≥йн≥ очисн≥ споруди (Ѕортницька станц≥¤ аерац≥њ) мають пропускну спроможн≥сть 1800 тис. кубометр≥в на добу ≥ розрахован≥ на повну б≥олог≥чну очистку ст≥чних вод. —ан≥тарно-захисна зона очисних споруд накриваЇ велику площу м≥ськоњ територ≥њ, тим самим вилучаЇ њњ ≥з використанн¤ ¤к сельбищну. Ќа сьогодн≥ ≥снують технолог≥њ б≥олог≥чноњ очистки ст≥чних вод, ¤к≥ дозвол¤ть значно п≥двищити пропускну спроможн≥сть очисних споруд, створити конче потр≥бний резерв потужност≥ канал≥зац≥йних мереж, п≥двищити над≥йность њхньоњ роботи.  р≥м того, виникаЇ можлив≥сть, за рахунок конструктивних заход≥в (накриклад перекритт¤ аерац≥йних споруд легкими конструкц≥¤ми), значно зменшити розм≥ри сан≥тарно-захисноњ зони, що дасть змогу залучити до житловоњ забудови додатков≥ територ≥њ в ≥снуючих межах м≥ста.
Ќа Ѕортницьк≥й станц≥њ аерац≥њ нагромадилос¤ багато в≥дход≥в, ¤к≥ збер≥гаютьс¤ на мулових пол¤х ≥ використанн¤ ¤ких у с≥льському господарств≥ неможливе з причини великого вм≥сту в них сполук важких метал≥в. —в≥товий досв≥д св≥дчить, що ц≥ в≥дходи можуть використовуватись ¤к добрива при вирощуванн≥ кв≥т≥в та внесенн≥ в ¤ми при посадц≥ декоративних дерев або у траншењ при посадц≥ кущ≥в п≥д час виконанн¤ роб≥т по благоустрою та озелененню територ≥й. ¬они також можуть використовуватись дл¤ мел≥орац≥њ та п≥дживленн¤ грунт≥в в л≥сопарков≥й територ≥њ, ¤ка оточуЇ м≥сто, а також у розсадниках дерев, кущ≥в та кв≥т≥в об'Їднанн¤  ињвзеленбуд. ÷е дозволить поступово значно зменшити площ≥ мулових пол≥в. ¬ив≥льнен≥ площ≥ можна буде повернути с≥льському господарству, п≥сл¤ проведенн¤ необх≥дних мел≥оративних роб≥т, що дасть змогу зменшити витрати м≥ста на утриманн¤ ≥снуючих мулових пол≥в ≥ тим самим зменшити соб≥варт≥сть очистки ст≥чних вод.
«меншенн¤ скид≥в ст≥чних вод в≥д м≥ста та можлив≥сть створенн¤ на Ѕортницьк≥й станц≥њ аерац≥њ резервних потужностей з очистки ст≥чних вод за рахунок використанн¤ сучасних технолог≥й та обладнанн¤ даЇ змогу на де¤кий час уникнути необх≥дност≥ будувати новий комплекс очисних споруд у правобережн≥й частин≥ м≥ста.
ѕодальший розвиток  иЇва не можливий без буд≥вництва колектор≥в великого заглибленн¤. ¬ правобережн≥й частин≥ м≥ста колектори м≥ського значенн¤ будуютьс¤, ¤к правило, у товщ≥  ињвського мергелю (глибина приблизно 40-70 м), що дозвол¤Ї прокладати њх у оптимальних напр¤мках, незважаючи на планове розташуванн¤ ≥снуючоњ забудови. Ќапр¤мок цих колектор≥в не залежить в≥д рельЇфу м≥сцевост≥, що значно спрощуЇ систему канал≥зац≥њ. ¬ л≥вобережн≥й частин≥ м≥ста  ињвський мергель в≥дсутн≥й, буд≥вництво колектор≥в великого заглибленн¤ передбачаЇтьс¤ на глибинах 15-20 м в п≥сках насичених водою, а тому колектори м≥ського, м≥жрайонного та районного значенн¤ будуютьс¤ ≥з використанн¤м глибинного зниженн¤ р≥вн¤ п≥дземних вод, а при визначенн≥ напр¤мку трас враховуЇтьс¤ ≥снуюча та майбутн¤ забудова.
ќсновний недол≥к колектор≥в великого заглибленн¤ це практична неможлив≥сть контролю њхнього техн≥чного стану та ремонту. јвар≥њ на таких колекторах у  иЇв≥, —евастопол≥, ’арков≥ та ≥нших м≥стах ”крањни, а також в ≥нших державах, порушили питанн¤ про необх≥дн≥сть п≥двищенн¤ над≥йност≥ роботи цих колектор≥в ≥ тим самим про необх≥дн≥сть пер≥одичного повного в≥дключенн¤ будь-¤кого колектора дл¤ його проф≥лактичного або кап≥тального ремонту. “аким чином, постаЇ питанн¤ про буд≥вництво дублюючих колектор≥в великого заглибленн¤. –еал≥зац≥¤ цього заходу вимагаЇ багато кошт≥в, а в≥дтак - особливо ретельного техн≥чного, економ≥чного та г≥г≥Їн≥чного вивченн¤.
ƒуже велике значенн¤ мають матер≥али з ¤ких будуЇтьс¤ сам колектор, а також матер≥али њх внутр≥шнього покритт¤. ƒосв≥д експлуатац≥њ цих колектор≥в св≥дчить, що дл¤ внутр≥шнього покритт¤ найб≥льш п≥дход¤ть склопластик та под≥бн≥ до нього матер≥али, ¤к≥ мають велику абразивну та х≥м≥чну ст≥йк≥сть. —аме така конструкц≥¤ внутр≥шнього покритт¤ колектора використовуЇтьс¤ сьогодн≥ при кап≥тальному ремонт≥ колектора вздовж пр.40-р≥чч¤ ∆овтн¤.
ѕодальше буд≥вництво колектор≥в великого заглибленн¤ м≥жрайонного значенн¤ дозволить л≥кв≥дувати низку малих канал≥зац≥йних насосних станц≥й районного значенн¤ ≥ тим самим п≥двищити над≥йн≥сть роботи системи канал≥зац≥њ в т≥й частин≥ м≥ста, ¤ку вони обслуговують, та пол≥пшити економ≥чн≥ показники роботи системи канал≥зац≥њ м≥ста.
—кладний рельЇф  иЇва ≥сторично обумовив на¤вн≥сть к≥лькох басейн≥в канал≥зуванн¤ ≥з власними канал≥зац≥йними насосними станц≥¤ми (ѕод≥льська, Ќаводницька, ћузейне м≥стечко). Ѕурхливе масове житлове буд≥вництво, починаючи ≥з шестидес¤тих рок≥в, в≥дбувалос¤ на нових територ≥¤х, канал≥зуванн¤ ¤ких було неможливо зд≥йснити без буд≥вництва нових канал≥зац≥йних насосних станц≥й м≥ського та м≥жрайонного значенн¤.
Ѕуд≥вництво колектор≥в великого заглибленн¤ м≥ського та м≥жрайонного значенн¤ поступово призводить до зменшенн¤ к≥лькост≥ канал≥зац≥йних насосних станц≥й у м≥ст≥.
 анал≥зац≥йн≥ мереж≥ м≥ста належать до споруд, ¤к≥ повинн≥ забезпечити сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чну безпеку м≥ста. ћ≥ськ≥ самопливн≥ канал≥зац≥йн≥ мереж≥ в центральн≥й частин≥ м≥ста працюють вже б≥льш ¤к сто рок≥в. «а останн≥ ш≥стьдес¤т рок≥в система внутр≥шньоквартальних та вуличних самопливних мереж, колектор≥в м≥сцевого та районного значенн¤ бурхливо розвивалась ≥ на сьогодн≥ охоплюЇ всю територ≥ю багатоповерховоњ забудови м≥ста, а також частину ≥снуючоњ приватноњ малоповерховоњ забудови.
«начна частина ≥снуючих самопливних внутр≥шньоквартальних мереж та вуличних колектор≥в м≥сцевого, а також районного значенн¤ в≥дпрацювала св≥й строк, ≥ за своњм техн≥чним станом вони вже не в≥дпов≥дають сучасним св≥товим вимогам щодо над≥йност≥ ≥ потребують негайноњ реконструкц≥њ. –еконструкц≥¤ ≥снуючоњ системи канал≥зац≥њ повинна забезпечити над≥йне збиранн¤ та в≥дведенн¤ ст≥чних вод в≥д водоспоживач≥в. ƒл¤ цього потр≥бно зам≥нити вс≥ ≥снуюч≥ ф≥зично зношен≥ канал≥зац≥йн≥ мереж≥, ¤к≥ були побудован≥ приблизно сто рок≥в тому ≥з керам≥чних труб д≥аметром 150 мм та 200 мм. Ќеобх≥дно також враховувати, що ц≥ мереж≥ вичерпали свою пропускну спроможн≥сть ≥ не в≥дпов≥дають сучасним навантаженн¤м.  онче необх≥дна терм≥нова докор≥нна реконструкц≥¤ системи самопливноњ канал≥зац≥њ в центральн≥й частин≥ м≥ста, ¤ка передбачатиме зам≥ну ≥снуючих ф≥зично зношених та морально застар≥лих внутр≥шньоквартальних та вуличних мереж ≥ колектор≥в м≥сцевого значенн¤.
“рубопроводи, ¤к≥ будуть прокладатись зам≥сть ≥снуючих, необх≥дно будувати ≥з застосуванн¤м сучасних матер≥ал≥в, ¤к≥ мають високу антикороз≥йну та абразивну ст≥йк≥сть ≥ кр≥м того малу шорстк≥сть (наприклад труби з литого пол≥мерпроп≥лену). ћожуть застосовуватись також труби з ≥нших матер≥ал≥в (зал≥зобетон, чавун, азбестоцемент) за умови обов'¤зкового захисту внутр≥шньоњ поверхн≥ труб в≥д короз≥њ та абразивного зносу. “руби повинн≥ мати розрахунковий терм≥н експлуатац≥њ 50-100 рок≥в.
—в≥товий досв≥д буд≥вництва та експлуатац≥њ колектор≥в великого заглибленн¤, а також анал≥з авар≥й на таких колекторах св≥дчить, що необх≥дно проектувати та будувати њх ¤к г≥дротехн≥чн≥ споруди, а не ¤к комунальн≥. ƒосв≥д з л≥кв≥дац≥њ авар≥њ на головн≥й канал≥зац≥йн≥й насосн≥й станц≥њ м.’аркова та на ѕравобережн≥й насосн≥й станц≥њ  иЇва св≥дчить, що вимоги державних буд≥вельних норматив≥в щодо забезпеченн¤ над≥йност≥ роботи таких в≥дпов≥дальних ≥ еколог≥чно небезпечних споруд дуже недосконал≥. ƒл¤ п≥двищенн¤ еколог≥чноњ над≥йност≥ канал≥зац≥њ  иЇва необх≥дно мати резервн≥ споруди по перекачуванню ст≥чних вод ≥з басейну канал≥зуванн¤.
¬уличн≥ самопливн≥ канал≥зац≥йн≥ мереж≥ необх≥дно будувати ≥з короз≥йно - та абразивност≥йких матер≥ал≥в (наприклад пол≥-мерпроп≥лен або чавун) ≥з розрахунковим строком експлуатац≥њ не менше 100 рок≥в. ¬раховуючи еколог≥чну важлив≥сть над≥йноњ роботи системи канал≥зац≥њ  иЇва дл¤ ”крањни в ц≥лому, можливо доц≥льно ≥н≥ц≥ювати розробку спец≥альних норматив≥в на проектуванн¤ та буд≥вництво канал≥зац≥йних споруд в м≥ст≥. Ќа перспективу в правобережн≥й частин≥ м≥ста необх≥дно обов'¤зково передбачити територ≥ю дл¤ буд≥вництва нового резервного комплекса очисних канал≥зац≥йних споруд.