ѕовн≥стю вир≥шити квартирне питанн¤ в ”крањн≥ не т≥льки можна, а й вкрай необх≥дно, переконаний голова ради ¬сеукрањнськоњ асоц≥ац≥њ Ђ”крмолодьжитлої, голова правл≥нн¤ ƒержавного фонду спри¤нн¤ молод≥жному житловому буд≥вництву при  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ¬алер≥й ќмельчук. јдже т≥льки на оф≥ц≥йному квартирному обл≥ку сто¤ть близько 2 м≥льйон≥в с≥мей та холост¤к≥в, тод≥ ¤к шанс отримати власне житло в державному фонд≥ та кооперативах щор≥чно маЇ максимум 1,5 в≥дсотка бажаючих. ѕричому б≥льш≥сть бажаючих отримати св≥й куточок становить молодь Ч найб≥льш продуктивна в ус≥х в≥дношенн¤х частина украњнського сусп≥льства. јле з 2,5 м≥льйона молодих с≥мей трет¤ частина не маЇ нормальних житлових умов ≥ тому не посп≥шаЇ заводити малюк≥в.


Ч ¬алер≥ю ќлекс≥йовичу, нин≥ в ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ ¤кщо не буд≥вельний бум, то, принаймн≥, значне зростанн¤ обс¤г≥в буд≥вництва житла. як≥ характерн≥ тенденц≥њ в ц≥й справ≥ можна вид≥лити?

Ч ∆итлова проблема була ≥ залишаЇтьс¤ вкрай гострою, а право громад¤н на ≥ндив≥дуальне житло лише декларуЇтьс¤  онституц≥Їю ”крањни. якщо в середньому на одного жител¤ ”крањни сьогодн≥ припадаЇ 19,7 кв. м загальноњ площ≥, то в розвинутих крањнах ™вропи Ч в 1,8-3,7 раза б≥льше. ѕереважна б≥льш≥сть наших сп≥вв≥тчизник≥в, особливо молодь, в нових економ≥чних умовах не мають можливост≥ його придбати за своњ кошти, а державне кредитуванн¤ розвинуте дуже слабко. Ќезважаючи на де¤ке зб≥льшенн¤ темп≥в буд≥вництва, його обс¤ги дл¤ майже 50-м≥льйонного населенн¤ залишаютьс¤ краплею в мор≥, а схема Ђроздач≥ квартирї Ч найб≥льш неспри¤тливою дл¤ людей з невеликими доходами. Ќин≥ 59 в≥дсотк≥в нових квартир ≥ будинк≥в припадаЇ на частку приватних ≥нвестор≥в, 37,5 в≥дсотка Ч на р≥зного роду п≥дприЇмства, ≥ лише 3,5 в≥дсотка Ч на частку державного ≥ м≥сцевих бюджет≥в. “ому за такого стану справ безмежну можлив≥сть розширювати ≥ пол≥пшувати своњ Ђхатинкиї отримують насамперед Ђкрут≥ї б≥знесмени ≥ чиновники не останн≥х ранг≥в, але т≥льки не практично бездомн≥ з незаможних ≥ нав≥ть середнього достатку верств населенн¤.
«вичайно, в жодному раз≥ не йдетьс¤ лише про державний розпод≥л житла. јкс≥ома ринковоњ економ≥ки Ч квартира, ¤к ≥ решта матер≥альних благ, не повинна надаватис¤ безкоштовно. Ќайнад≥йн≥шим шл¤хом виходу з житловоњ кризи ми вважаЇмо орган≥зац≥ю д≥лового партнерства держави ≥ молод≥, впровадженн¤ гнучкоњ системи наданн¤ довгострокових кредит≥в ≥ позик. ј дл¤ комплексного розв'¤занн¤ ц≥Їњ проблеми в рамках концепц≥њ державноњ житловоњ пол≥тики необх≥дно повн≥стю реформувати п≥дходи до нењ.

Ч яким чином?

Ч ќснови такоњ реформи вже закладен≥ в нових нормативних документах, спр¤мованих на вдосконаленн¤ д≥¤льност≥ ƒержфонду ≥ ћ∆ , зокрема, в проект≥ «акону ”крањни Ђѕро житлове кредитуванн¤ї. ¬она визначаЇ механ≥зм реал≥зац≥њ довгострокового п≥льгового кредитуванн¤ ¤к першого етапу цив≥л≥зованого ф≥нансуванн¤ буд≥вництва житла дл¤ всього населенн¤ ”крањни, представник≥в вс≥х в≥кових категор≥й, ¤ким потр≥бне житло. «а участ≥ член≥в нагл¤довоњ ради нашого фонду та народних депутат≥в розроблено проект нового закону про кредитуванн¤ будь-¤ких категор≥й населенн¤ Ч в≥д наймолодших до людей похилого в≥ку, а також про державну п≥дтримку с≥мей з новонародженими д≥тьми. ÷ей документ був схвалений парламентськими ком≥тетами з буд≥вництва, ф≥нансовоњ ≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥. ћи розраховуЇмо, що в≥н буде розгл¤нутий ≥ ухвалений на ос≥нн≥й сес≥њ ¬ерховноњ –ади ≥ його п≥дтримаЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в, в≥д ¤кого багато що залежить. Ќовим законодавчим актом передбачено покласти координац≥ю д≥¤льност≥ з наданн¤ довгострокових кредит≥в населенню дл¤ буд≥вництва житла на наш фонд з перетворенн¤м його на ƒержавний фонд житлового кредитуванн¤ ”крањни. ѕри цьому враховуватиметьс¤ досв≥д, набутий ћ∆  п≥д час орган≥зац≥њ кредитуванн¤ молод≥жного житлового буд≥вництва. ћолод≥жна схема ¤к ≥ ран≥ше залишатиметьс¤ найб≥льш перспективною та актуальною. ’оча б тому, що п≥д нењ вже напрацьован≥ первинна законодавча база, п≥дзаконн≥ акти, чого не можна сказати про ≥нше населенн¤ крањни. ƒосв≥д молод≥жного житлового кредитуванн¤, що активно впроваджувавс¤ в ”крањн≥ останн≥ три роки, продемонстрував свою життЇздатн≥сть ≥ тепер застосовуЇтьс¤ в ус≥х рег≥онах. ÷¤ життЇст≥йка ≥де¤ привела до новоњ форми розвитку молод≥жних комплекс≥в, ¤к≥ перебувають сьогодн≥ на меж≥ створенн¤ своњх соц≥о- ≥ технопол≥с≥в. ќднак це дуже складна теоретична ≥ практична робота, над ¤кою ми працюЇмо сп≥льно з ”крањнським ≥нститутом рег≥ональних проблем. Ќасамперед шукаЇмо джерела ф≥нансуванн¤, без ¤ких вс≥ наш≥ ≥дењ залишатьс¤, звичайно ж, дозв≥льними роздумами.

Ч « ф≥нансуванн¤м у наш≥ часи, ¤к в≥домо, взагал≥ сутужно. Ќа що сьогодн≥ можуть розраховувати ћ∆ ?

Ч ѕоки що ф≥нансуванн¤ житлових проект≥в ведетьс¤, в основному, за рахунок держбюджету ≥ м≥сцевих бюджет≥в. јле нещодавно ур¤д доручив фонду разом з м≥н≥стерствами ф≥нанс≥в та економ≥ки розробити ефективн≥ механ≥зми залученн¤ кошт≥в з позабюджетних джерел, використанн¤ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х ≥нвестиц≥й. Ќад цим ми працюЇмо, ≥ Ї ц≥кав≥ ≥дењ. «а конструктивного п≥дходу до них  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в зможемо залучити кошти на пор¤док вищ≥ в≥д тих, що маЇмо, ≥ значно просунутис¤ вперед у реал≥зац≥њ своЇњ житловоњ програми.
≤з зростанн¤м розум≥нн¤ проблем молод≥ з боку владних структур, зм≥цненн¤м економ≥ки крањни зростають ≥ держвкладенн¤. « 1998 року, наприклад, в≥драхуванн¤ з держбюджету зросли б≥льш ¤к у 10 раз≥в. ” 2001 роц≥ передбачаЇтьс¤ вид≥лити з державноњ казни на молод≥жне кредитуванн¤ 73,7 млн. гривень, з м≥сцевих бюджет≥в Чблизько 200 млн. гривень. Ќа ц≥ кошти плануЇтьс¤ побудувати будинки загальною площею 51 тис. кв метр≥в. —под≥ваЇмос¤, що наш бюджет на 2002 р≥к, ¤кий знаходитьс¤ на розгл¤д≥ в ћ≥нф≥н≥, буде ще б≥льш ваговитим.

Ч ÷≤ спод≥ванн¤ пов'¤зан≥ з приходом нового ур¤ду?

Ч ”р¤д јнатол≥¤  ≥наха, ¤кий ще будучи в≥це-прем'Їром активно допомагав нам, повн≥стю п≥дтримуЇ наш≥ починанн¤, ≥ ми розраховуЇмо в 2001 -2002 роках мати ¤к≥сно нове розв'¤занн¤ проблем молод≥жного буд≥вництва. Ќин≥ в  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в розгл¤даЇтьс¤ р¤д наших конкретних пропозиц≥й з розвитку ћ∆ , системи кредитуванн¤ житла, залученн¤ в цю сферу ≥нвестор≥в. √адаЇмо, що вс≥ вони будуть невдовз≥ розгл¤нут≥ на сп≥льн≥й робоч≥й нарад≥ представник≥в ур¤ду, фонду та асоц≥ац≥њ ћ∆ .
як≥сн≥ зм≥ни тим часом вже в≥дбуваютьс¤. ѕро це св≥дчать пор≥вн¤льн≥ дан≥ перших п≥вр≥ч 2000 ≥ 2001 рок≥в. ƒо 1 липн¤ минулого року нам не вид≥лили жодноњ коп≥йки, хоча в ƒругому п≥вр≥чч≥ вперше за останн≥ роки розрахувалис¤ повн≥стю. ќднак неритм≥чн≥сть виплат призвела до маси проблем, оск≥льки ми пов'¤зан≥ з сезонним, в основному, л≥тн≥м циклом буд≥вництва, а основне ф≥нансуванн¤ Ч 74 в≥дсотки вс≥х кошт≥в Ч припало на четвертий квартал, ос≥нь ≥ зиму. ” першому п≥вр≥чч≥ поточного року ми вже отримали приблизно четверту частину вс≥Їњ суми Ч 13,4 млн. гривень. ÷ього, звичайно, ще недостатньо, але дл¤ нас дуже ≥стотно.
’очу п≥дкреслити, що ми в жодному раз≥ не утриманц≥, ¤к≥ живуть за рахунок держави. Ќаша програма не т≥льки не Ї витратною, а й економ≥чно виг≥дна крањн≥.  р≥м зниженн¤ соц≥альноњ напруженост≥ в сусп≥льств≥, р≥вн¤ м≥грац≥њ молод≥, зб≥льшенн¤ народжуваност≥, зд≥йсненн¤ програми веде до створенн¤ нових робочих м≥сць, залученн¤ в житловий комплекс кошт≥в населенн¤, дозвол¤Ї ре≥нвестувати кошти ≥ зб≥льшувати обс¤ги кредит≥в на буд≥вництво житла.

Ч ўо ж тепер ¤вл¤ють собою украњнськ≥ молод≥жн≥ буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ?

Ч Ќам вдалос¤ не лише зберегти все позитивне, напрацьоване ћ∆  за багато рок≥в, а й зм≥цнити њх, докор≥нно перебудувавши в≥дпов≥дно до вимог часу ≥ нових економ≥чних умов. Ќин≥шн≥ ћ∆  Ч це ¤к≥сно ≥нш≥ формуванн¤, а њх програма довгострокового кредитуванн¤ буд≥вництва житла дл¤ молодих с≥мей Ч абсолютно цив≥л≥зована. ÷е найб≥льш симптоматичне, найб≥льш важливе! “епер житло дл¤ молод≥ споруджують профес≥йн≥ буд≥вельники, а вона прагне до профес≥йного зростанн¤, безпосередньо пов'¤заного з матер≥альним добробутом, можлив≥стю безбол≥сно виплачувати житловий кредит.
Ќаша асоц≥ац≥¤, що було неможливо в т≥ роки, ¤к громадська орган≥зац≥¤ може тепер реально автоном≥зуватис¤, не залежати н≥ в≥д держави, н≥ в≥д ≥деолог≥њ. ¬она створена суто за прагматичним принципом, без ус≥л¤ких пол≥тичних та ≥деолог≥чних Ђнальот≥вї й ≥снуЇ за рахунок громадських внеск≥в своњх колективних член≥в. ” н≥й, що, напевно, найц≥кав≥ше, мирно уживаютьс¤ представники найр≥зноман≥тн≥ших пол≥тичних спектр≥в Ч в≥д компарт≥њ до ”Ќј-”Ќ—ќ. ≤ ми з ус≥ма знаходимо сп≥льну мову, не маЇмо жодних протир≥ч.

Ч ≤ що це даЇ на практиц≥? ™ ¤кась статистика?

Ч «а 11 рок≥в д≥¤льност≥ асоц≥ац≥њ накопичений ун≥кальний досв≥д самоорган≥зац≥њ молод≥ ≥ комплексного п≥дходу до розв'¤занн¤ молод≥жних житлових проблем, створена розвинута ≥ндустр≥¤ ћ∆ . «будовано ≥ реконструйовано понад 3 млн. кв метр≥в житла, що дало можлив≥сть пол≥пшити житлов≥ умови б≥льш ¤к 60 тис¤чам молодих с≥мей. ‘актично ж нов≥ квартири отримали б≥льше 100 тис¤ч с≥мей ≥ одинак≥в, оск≥льки не вс≥ молод≥жн≥ буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ входили тод≥ в асоц≥ац≥ю. «будовано 20 дитсадк≥в, 16 шк≥л, 8 спортивно-оздоровчих комплекс≥в.

Ч ћожливо, це некоректно прозвучить, але ви назвали п≥дсумки 11 -р≥чноњ роботи асоц≥ац≥њ Ч 3 млн. кв метр≥в житла. ” той же час, т≥льки в першому квартал≥ поточного року р≥зн≥ буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ ”крањни здали близько 1 млн. кв метр≥в житловоњ площ≥. „и реально вашому рухов≥ м≥р¤тис¤ силами з буд≥вельними монстрами?

Ч ÷≥лком. ѕо-перше, ц≥ « м≥льйони збудован≥ переважно в 1988-1991 роках. ѕот≥м, п≥сл¤ розпаду рад¤нськоњ системи, дл¤ ћ∆  настав п'¤тир≥чний Ђмертвий сезонї. ” той час лише добудовувалос¤ незавершене житло за рахунок компенсац≥йних кошт≥в держбюджету. јле й дл¤ цього представникам молод≥жних житлових комплекс≥в довелос¤ витримати не одну батал≥ю на вс≥х р≥вн¤х влади, а в 1992 роц≥ Ч нав≥ть п≥кетувати парламент. “од≥ вимоги молодих буд≥вельник≥в були задоволен≥, й ¬ерховна –ада ухвалила постанову про вид≥ленн¤ компенсац≥й на здешевленн¤ буд≥вництва житла силами ћ∆ , що дало можлив≥сть в основному добудувати Ђзаморожен≥ї будинки ≥ ввести њх в д≥ю. ј 1996-1997 роки стали часом розробки програми молод≥жного житлового кредитуванн¤ Ч нин≥ Їдиноњ державноњ програми, ¤ка даЇ можлив≥сть люд¤м отримувати нове житло в кредит на п≥льгових умовах ≥ усп≥шно вт≥люЇтьс¤ в житт¤.
ѕо-друге, ми ще т≥льки нарощуЇмо св≥й, загалом, необмежений буд≥вельний потенц≥ал, оч≥куЇмо на ухваленн¤ законодавчих р≥шень про загальне кредитуванн¤ житлових амб≥ц≥й населенн¤. Ќе забувайте також, що наша орган≥зац≥¤ Ч громадська ≥ ставить за мету розв'¤занн¤ ¤к житловоњ, так ≥ р¤ду ≥нших соц≥альних проблем. ќдн≥Їю з найважлив≥ших серед них ми вважаЇмо демограф≥чну. як св≥дчить статистика, в с≥м'¤х, забезпечених квартирами, народжуЇтьс¤ б≥льше д≥тей, н≥ж у тих, ¤к≥ тул¤тьс¤ по кутках. “ому буд≥вельна програма передбачаЇ дуже серйозн≥ п≥льги дл¤ с≥мей, в ¤ких народжуютьс¤ д≥ти.
ћехан≥зм ф≥нансуванн¤ молод≥жного житлового буд≥вництва шл¤хом державного довгострокового кредитуванн¤ передбачаЇ наданн¤ кредит≥в молодим с≥м'¤м, в ¤ких в≥к подружж¤ не перевищуЇ «ќ рок≥в, ≥ самотн≥м молодим громад¤нам до 28 рок≥в з поетапним погашенн¤м прот¤гом «ќ рок≥в п≥сл¤ отриманн¤ житла Ч квартири або ≥ндив≥дуального будинку. ѕри цьому с≥м'¤ без д≥тей виплачуЇ 3 в≥дсотки р≥чних до моменту народженн¤ перв≥стка (перший внесок становить « в≥дсотки). Ќародженн¤ одн≥Їњ дитини даЇ право на безв≥дсотковий кредит. ѕозичальнику, ¤кий маЇ двох д≥тей, погашаЇтьс¤ 25 в≥дсотк≥в суми кредиту, а трьох ≥ б≥льше Ч 50 в≥дсотк≥в.
÷¤ система приваблюЇ молодь. “≥льки прот¤гом 1998-2000 рок≥в у фонд звернулис¤ понад 100 тис¤ч молодих людей, з ¤ких 45 тис¤ч стали потенц≥йними претендентами на кредити, а б≥льш ¤к 2,5 тис¤ч≥ отримали ф≥нансову п≥дтримку на загальну суму понад 180 млн. гривень.

Ч ¬алер≥ю ќлекс≥йовичу, ≥, все-таки, наск≥льки реально за одне дес¤тир≥чч¤ розв'¤зати вс≥ житлов≥ проблеми в Ђокремо вз¤т≥й крањн≥ї, ≥стор≥¤ ¤ких нал≥чуЇ багато стол≥ть?

Ч √оловне, що необх≥дно дл¤ цього зробити, Ч створити законодавч≥ передумови дл¤ достатнього ф≥нансуванн¤ вже напрацьованих житлових програм. “аку базу можна закласти за два-три роки, ухваливши пакет закон≥в, ¤к≥ охоплюють весь комплекс завдань житлового буд≥вництва, у тому числ≥ про ≥потеку, кредитуванн¤, про захист ≥нвестиц≥й. Ќеобх≥дно також внести поправки у податкове законодавство ≥ передбачити дл¤ Ђквартирнихї ≥нвестор≥в особливу систему оподаткуванн¤, ухвалити р¤д п≥дзаконних акт≥в, щоб розв'¤зати руки буд≥вельникам житла.
” зах≥дних крањнах, до реч≥, середовище проживанн¤ певних соц≥ум≥в Ч досить актуальна тема ≥ в нењ вкладаютьс¤ дуже велик≥ грош≥. ¬ ус≥х розвинутих державах д≥Ї гнучка схема кредитуванн¤ населенн¤, ¤ка Ї важливим елементом зм≥цненн¤ сусп≥льства. ” —Ўј, наприклад, де забезпечен≥сть житлом у 2,5 раза вища, н≥ж в ”крањн≥, д≥Ї понад 500 ≥потечних програм. ≤ ц≥ програми користуютьс¤ колосальною п≥дтримкою держави, њњ законодавства. ” нас поки що такоњ п≥дтримки ≥ таких закон≥в немаЇ. Ќе ≥снуЇ суц≥льноњ законодавчоњ системи Ч т≥льки окрем≥ њњ елементи. “аку систему потр≥бно створювати, але, на жаль, серед наших парламентар≥њв поки що немаЇ готових серйозно займатис¤ нею на профес≥йному р≥вн≥.

Ч ј ¤к ≥дуть справи у ваших колег ≥з сус≥дн≥х крањн, з ¤кими ви разом освоювали молод≥жне буд≥вництво?

Ч ¬ очах наших сус≥д≥в Ч –ос≥њ та Ѕ≥лорус≥ Ч ”крањна позитивно вир≥зн¤Їтьс¤. ќстанн≥м часом обс¤ги житлового буд≥вництва в ц≥лому по —Ќƒ ≥ в –ос≥њ знизилис¤ на 2 в≥дсотки, в Ѕ≥лорус≥ Ч на 20 в≥дсотк≥в. ѕро це народн≥ депутати ≥ державн≥ чиновники ≥з сус≥дн≥х крањн говорили на форум≥ в ћоскв≥, де було створено ћ≥жнародну асоц≥ац≥ю молод≥жного житлового буд≥вництва ”крањнаЧ –ос≥¤ЧЅ≥лорусь, ¤ка, на наш погл¤д, маЇ велике майбутнЇ. ѕлани у цього об'Їднанн¤ серйозн≥, розрахован≥ на перспективу. —под≥ваЇмос¤, що вже найближчим часом до нього ув≥ллЇтьс¤ ще р¤д держав. Ќасамперед ‘≥нл¤нд≥¤, а згодом Ч к≥лька ≥нших Ївропейських крањн, з ¤кими нин≥ ведутьс¤ переговори. “аке поповненн¤ дозволить адаптувати зах≥дноЇвропейський досв≥д молод≥жного ≥ загальногромад¤нського буд≥вництва до наших умов, задати механ≥зми залученн¤ нових ≥нвестиц≥й, а, значить, ≥ усп≥шн≥ше д≥¤ти на житловому фронт≥.

Ч ”сп≥х≥в вам у ц≥й благородн≥й ≥ важлив≥й справ≥.