|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«береженн¤ досить високого р≥вн¤ попиту на певн≥ групи будматер≥ал≥в (зокрема на цемент, лако-фарбову продукц≥ю тощо) дозвол¤Ї нав≥ть в умовах жорсткоњ конкуренц≥њ розширювати њх виробництво та нарощувати обс¤ги продаж≥в. ƒо того ж ц≥ни на ц≥ групи товар≥в останн≥м часом не т≥льки лишаютьс¤ стаб≥льними (у доларовому екв≥валент≥), а й дещо зростають, наприклад, на оздоблювальну продукц≥ю з ¤к≥сно новими експлуатац≥йними характеристиками та вм≥стом натуральних компонент≥в. он'юнктура —ьогодн≥ на ринку добре сп≥в≥снують ≥ ≥мпортери, ≥ в≥тчизн¤н≥ виробники, хоча останн≥ стр≥мко нарощують виробнич≥ потужност≥ та вдосконалюють товарний асортимент - отже, невдовз≥ слiд чекати зниженн¤ загального р≥вн¤ ц≥н. Ќа ринку лако-фарбових матер≥ал≥в спостер≥гаЇтьс¤ зменшенн¤ ≥мпортних поставок, однак у структур≥ продаж≥в сп≥вв≥дношенн¤ "≥мпорт - власна продукц≥¤" поки що залишаЇтьс¤ незм≥нним, тобто торг≥вл¤ намагаЇтьс¤ позбутис¤ надлишк≥в товарних запас≥в, зв≥льнюючи таким чином прост≥р дл¤ в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ. ѕродукц≥¤ украњнських виробник≥в уже забезпечуЇ близько 60% ринковоњ пропозиц≥њ. Ќа ринку оздоблювальних матер≥ал≥в дл¤ п≥длоги ситуац≥¤ схожа: впевнено наступаючи, в≥тчизн¤н≥ виробники захопили 85% ринку паркету, майже 30% ринку л≥нолеуму та коврол≥ну. ƒуже перспективним Ї ринок цементу (одна з небагатьох ринкових сфер, де безрозд≥льно пануЇ в≥тчизн¤ний виробник), бо п≥сл¤ кризи 1998 року обс¤ги виробництва зменшилис¤ майже вчетверо, а тим часом попит на цемент невпинно зростаЇ, ¤к, ут≥м, ≥ на ≥нш≥ будматер≥али - буд≥вельна галузь ”крањни в≥дчуваЇ неаби¤ке пожвавленн¤. онкуренти « понад 40 п≥дприЇмств лако-фарбового виробництва стаб≥льно працюють лише близько 10. ƒо тр≥йки л≥дер≥в вход¤ть столичне «ј“ "Ћакма", дн≥пропетровський завод ≥м. Ћомоносова та одеське ј“ "≈лакс", стр≥мко наближаютьс¤ до "передовик≥в" ще 5 п≥дприЇмств з р≥зних рег≥он≥в крањни (ј“«“ "’≥мрезерв", ј“«“ "янтар", ¬ќ "—пектр", п≥дприЇмства "Ќефар" ≥ "јврора"). ѕричому в≥тчизн¤н≥ виробники конкурують не так з ≥мпортерами, ¤к пом≥ж собою, адже ≥мпорт здеб≥льшого обмежуЇтьс¤ високотехнолог≥чними товарами, ¤к≥ на украњнських п≥дприЇмствах не виробл¤ютьс¤ через брак кошт≥в дл¤ придбанн¤ обладнанн¤ та сировини. « ринком матер≥ал≥в дл¤ покритт¤ п≥длоги в≥дбуваЇтьс¤ те саме: звичайний паркет традиц≥йно виробл¤ють в≥тчизн¤н≥ п≥дприЇмства (стаб≥льно працюють десь близько 20 з≥ 100, задовольн¤ючи попит обс¤гом майже 3 млн кв.м). ≤мпорт - це переважно високо¤к≥сна паркетна дошка ≥ лам≥нований паркет. ¬иробник≥в л≥нолеуму в ”крањн≥ всього 5, але т≥льки потужност≥ одеського заводу "Ѕ≥льшовик" ≥ луцького картонно-рубероњдного комб≥нату (тор≥к вони разом виробили всього 2 млн кв.м л≥нолеуму) спроможн≥ щороку "викинути" на ринок 19 млн кв.м л≥нолеуму при потреб≥ на р≥вн≥ 15 млн кв.м. ќднак ¤к≥сть украњнського л≥нолеуму поступаЇтьс¤ закордонним аналогам, тому споживач≥ побутового л≥нолеуму в≥ддають перевагу ≥мпорту, а в≥тчизн¤ний продукт "обслуговуЇ" здеб≥льшого промислов≥ прим≥щенн¤. Ќа ринку коврол≥ну, ¤кий займаЇ 10% ринку п≥длогових покритт≥в, спостер≥гаЇтьс¤ под≥бна ситуац≥¤. ћаркетинг ћаркетингов≥ питанн¤ на цей час Ї найгостр≥шими дл¤ представник≥в ринку лако-фарбовоњ продукц≥њ та л≥нолеуму. ѕродавати л≥нолеум стало важче, зокрема через зм≥щенн¤ попиту на користь паркету (за останн≥ два роки к≥льк≥сть прихильник≥в паркету зросла майже на 15%) та зб≥льшенн¤ вибагливост≥ споживач≥в, проте цю проблему легко вир≥шити через укрупненн¤ торгових ф≥рм (розширюЇтьс¤ прост≥р ман≥пулюванн¤ ц≥нами та наданн¤ додаткових послуг). ѕродавц¤м лако-фарбових товар≥в доводитьс¤ важче. «а ¤к≥стю в≥тчизн¤на продукц≥¤ в б≥льшост≥ випадк≥в не г≥рша за ≥мпорт, тож конкуренц≥¤ точитьс¤ в асортиментному та ц≥новому пол¤х. «авд¤ки попиту продавц≥ мають з продажу фарб зиск на р≥вн≥ 50%. ”тримувати таку торгову нац≥нку уможливлюють де¤к≥ "хитрощ≥": наприклад, продаж супутн≥х товар≥в (пензл≥в, валик≥в тощо) зб≥льшуЇ обс¤ги продаж≥в на 3-6%, наданн¤ платноњ ≥ безплатноњ квал≥ф≥кованоњ допомоги у вибор≥ потр≥бноњ продукц≥њ (у 80% випадк≥в споживач не може самост≥йно визначитис¤, ¤кий саме товар з к≥лькох сотень пропозиц≥й йому потр≥бен). ƒо платноњ допомоги належать не прост≥ поради, а, скаж≥мо, п≥дб≥р потр≥бного кольору фарби з понад 1,5 тис. на¤вних з використанн¤м комп'ютера та спец≥альноњ машини (варт≥стю в≥д $5 тис.!), ¤ка додаЇ у фарбу барвники. ÷е коштуЇ кл≥Їнту 5-70% до початковоњ ц≥ни фарби залежно в≥д витрат барвник≥в. ѕерспектива ¬≥тчизн¤не виробництво будматер≥ал≥в (особливо за умови вдосконаленн¤ технолог≥й ≥ запровадженн¤ ноу-хау) ц≥лком спроможне побороти ≥мпорт. «окрема, ¤кщо в≥тчизн¤ний л≥нолеум та лако-фарбова продукц≥¤ виготовл¤тимутьс¤ з еколог≥чн≥ших матер≥ал≥в та наберуть кращих експлуатац≥йних характеристик (ст≥йк≥сть, дизайн тощо), ≥мпортн≥ виробники зможуть продавати в ”крањн≥ лише ел≥тн≥ товари (високотехнолог≥чн≥ та модн≥, а отже - дорог≥ новинки). ƒл¤ опануванн¤ цих технолог≥й потр≥бн≥ надто велик≥ кошти, ¤к≥ у в≥тчизн¤них п≥дприЇмств з'¤вл¤тьс¤ ще не скоро. Ќайкращ≥ перспективи мають виробники паркету - певне техн≥чне вдосконаленн¤ на¤вних потужностей уже порушило "недоторкан≥сть" традиц≥йно "≥мпортного" сектора паркетноњ дошки та п≥дбираЇтьс¤ до ≥нших. —при¤тлив≥ умови дл¤ розвитку мають також виробники вуличноњ плитки, цегли, металовироб≥в тощо - тобто тих буд≥вельних товар≥в, ¤к≥ Ї досить простими технолог≥чно ≥ користуютьс¤ пост≥йним попитом. |
|
|
© 2009 - 2012 гг. ѕри перепечатке материалов обратна¤ ссылка об¤зательна. | ||
