¬≥тчизн¤ний виробник може або застосувати визнаний закордонний бренд-Ђпаровозї, або розкручувати власне ≥м'¤
” брендингу, зокрема в галуз≥ будматер≥ал≥в, фах≥вц≥ вид≥л¤ють два п≥дходи. ѕерший з них пол¤гаЇ в тому, щоб, зорган≥зувавши ¤ке-небудь —ѕ з в≥домим св≥товим виробником, використати його бренд ¤к "паровоз" продаж≥в. ѕриклад≥в не бракуЇ: це й “≥ккур≥ла" або "¬≥ваколор" по фарбах, "–анн≥ла" та "÷ентросталь" по металодах≥вц≥. «розум≥ло, що й ц≥на "за лейбл" буде в≥дпов≥дною, однак рекламна п≥дтримка св≥тових компан≥й та престижн≥сть марки робл¤ть своЇ. ƒругий п≥дх≥д - просуванн¤ в≥тчизн¤ним виробником власного бренду. √рош≥ "п≥дн≥маютьс¤" хоч ≥ не так швидко (багат≥ в основному вже все побудували), зате напевно. як≥сть украњнських будматер≥ал≥в практично така сама, зате ц≥на може бути на 30-50% нижчою (дл¤ ст≥нових матер≥ал≥в ≥ буд≥вельних сум≥шей) пор≥вн¤но з товаром п≥д визнаною у св≥т≥ торговою маркою. ƒл¤ сантехн≥ки ц≥ни в≥др≥зн¤ютьс¤ на пор¤док. Ќа перших етапах розкрутки в≥тчизн¤ного бренду дехто стиха застосовуЇ й демп≥нг. ¬≥дтак дешев≥ будматер≥али, та ще й п≥дтриман≥ патр≥отичним гаслом " упуйте украњнське!" швидко набувають попул¤рност≥ у масовому буд≥вництв≥, у фах≥вц≥в та небагатих споживач≥в.  оли товар починають вп≥знавати ц≥на потроху п≥дн≥маЇтьс¤ ≥ може (за умови ¤кост≥) дос¤гти майже того ж р≥вн¤, що ≥ в конкурент≥в, що працюють п≥д св≥товими торговими марками. ѕрикладом маЇ стати неф≥гурна цегла в≥д "—лобожанськоњ буд≥вельноњ керам≥ки" ("—Ѕ "), ¤ка в середин≥ 1999 в≥дпускалас¤ по 90 у.о. за 1 тис., а нин≥ вже с¤гнула майже 200 у.о. јле, повторимос¤, ≥ дл¤ "паровозник≥в" ≥ дл¤ "патр≥от≥в" головне - розкрутка.

ќсоблив≥сть товару: будматер≥али одночасно позиц≥онуютьс¤ на корпоративному та споживацькому ринках
ѕри "розкрутц≥" бренду сл≥д враховувати, що будматер≥али - товар особливий. Ќу хоча б тому, що абсолютна б≥льш≥сть ≥нших товар≥в позиц≥онуЇтьс¤ т≥льки на одному з двох "макроринк≥в" - або на ринку корпоративному, або на ринку споживацькому, де отоварюютьс¤ окрем≥ громад¤ни-споживач≥. Ѕудматер≥али позиц≥онуютьс¤ на обох цих ринках. Ќедаремно на буд≥вельних виставках ≥ фах≥вц≥в ≥ бажаючих побудувати або в≥дремонтувати власне житло приблизно пор≥вну. —правд≥, купуючи, прим≥ром, взутт¤, споживач ц≥кавитьс¤ т≥льки виробником цього взутт¤, та аж н≥¤к не виробником клею або ниток. ƒо житла ж громад¤ни ставл¤тьс¤, можна сказати, трепетно. “ут ¤краз ≥ Ї важливим, чи не дають шк≥дливих випар≥в шпакл≥вка та шпалери, в≥д ¤кого виробника вони. ƒах≥вка в≥д сол≥дноњ ф≥рми говорить про соц≥альний статус господар¤ котеджу, а розк≥шний ун≥таз зблизька наш≥птуЇ про те ж вибраним гост¤м. « товстих п≥дручник≥в в≥домо, що стратег≥¤ просуванн¤ товару на корпоративному ≥ споживацькому ринках р≥зна. Ќа першому, зваблюючи фах≥вц¤, ¤кий на товар≥ таки розум≥Їтьс¤, робитьс¤ наголос на технолог≥чних характеристиках, гуртових знижках. Ќа другому - на довгов≥чност≥, естетиц≥, мод≥ нарешт≥. ўоб добре продаватись бренд буд≥вельного матер≥алу повинен викликати позитивн≥ емоц≥њ в ус≥х: ≥ в арх≥тектора, ≥ в прораба, ≥ в роб≥тника-буд≥вельника, ≥ у власника будинку, квартири або оф≥су. ќстанн≥й, здавалос¤ б, мало розум≥Їтьс¤ на будматер≥алах ≥ мав би повн≥стю дов≥р¤ти проектувальнику чи буд≥вельнику. ќднак не забудьмо про той ц≥кавий ефект, що ч≥м дорожча покупка, тим б≥льше ≥нформац≥њ про нењ разом з конкурентними вар≥антами прагне з≥брати потенц≥йний покупець у своЇму намаганн≥ намацати оту золоту середину м≥ж ц≥ною та ¤к≥стю. ƒо того ж, що дорожча покупка, то б≥льше покупець боњтьс¤ бути ошуканим та менше дов≥р¤Ї фах≥вц¤м. «айве твердити, що буд≥вництво, прим≥ром, власного котеджу чи нав≥ть гарний ремонт у помешканн≥ до дешевих зан¤ть не належить.

≤нод≥ корисно вступити до складу державного холдингу
“радиц≥йн≥ стратег≥њ просуванн¤ товару на ринку добре в≥дом≥: (пр¤ма та ≥м≥джева реклама у «ћ≤, виставкова д≥¤льн≥сть тощо). ўоправда, буд≥вельн≥ виставки в≥др≥зн¤ютьс¤ видовищн≥стю, бо демонструють не сам будматер≥ал, а результати його застосуванн¤, ≥нод≥ готов≥ буд≥вл≥ та ≥нтер'Їри. ¬≥дпов≥дно ≥ витрати на орган≥зац≥ю експозиц≥њ (монтаж, демонтаж) ≥нколи у дес¤тки раз≥в вищ≥, н≥ж на "звичайн≥й" виставц≥. ўо стосуЇтьс¤ стратег≥й просуванн¤, варто зупинитис¤ на лоб≥юванн≥ ≥нтерес≥в у владних структурах. ƒл¤ компан≥й, ¤к≥ виробл¤ють будматер≥али, це особливо важливо, бо буд≥вництво техн≥чно дуже зарегламентоване (згадаймо славетн≥ ƒЅЌ, колишн≥й —Ќиѕ), а правила рад¤нськоњ доби не враховують по¤ви ц≥лих покол≥нь нових будматер≥ал≥в. ѕрикладом тут може слугувати д≥¤льн≥сть јсоц≥ац≥њ виробник≥в сухих буд≥вельних сум≥шей. ÷¤ орган≥зац≥¤ нещодавно у повному склад≥ (п'¤ть найб≥льших продуцент≥в) вступила до складу державноњ корпорац≥њ "”крбудматер≥али". «давалос¤ б, що робити недержавним компан≥¤м у державн≥й корпорац≥њ? ќднак сенс Ї, хоча в≥н ≥ не дуже декларуЇтьс¤. ÷е все т≥ ж зм≥ни "п≥д себе" буд≥вельних норм та проектувальних стандарт≥в, "проштовхуванн¤" п≥двищенн¤ вв≥зного мита на ≥мпортн≥ сум≥ш≥. ™ й окрема мета: реконструкц≥¤ за спри¤нн¤, а можливо й коштом держкомпан≥њ  ам'¤нець-ѕод≥льського "√≥псовика". …ого продукц≥¤ Ї основним компонентом б≥льшост≥ сум≥шей ≥ могла б, здешевивши њх виробництво, допомогти повн≥стю "задавити" ≥мпорт. ≤нший напр¤мок лоб≥юванн¤ пов'¤зано з мун≥ц≥пальним буд≥вництвом. „иновник з в≥дпов≥дноњ владноњ структури (ƒержбуд, обл-, м≥ськ- або ще ¤коњсь адм≥н≥страц≥њ), ¤кий волод≥Ї певними важел¤ми впливу, наст≥йно "рекомендуЇ", зв≥сно ж небезкорисливо, п≥длеглим буд≥вельним орган≥зац≥¤м (а буваЇ й недержавним компан≥¤м) "звернути особливу увагу" на будматер≥ал п≥д такою-то торговою маркою.

ѕолюб≥ть арх≥тектора, ≥ в≥н полюбить ваш будматер≥ал
÷≥лком очевидно, що застосуванн¤ того чи ≥ншого буд≥вельного матер≥алу значною м≥рою визначаЇ арх≥тектор-проектувальник. якщо будинок запроектований з≥ ст≥нами, утепленими м≥неральною ватою "–оквулл", застосувати ≥нший утеплювач важко, хоча й можливо. “ому виробники до арх≥тектор≥в ставл¤тьс¤ з особливим п≥Їтетом. ќдин з≥ способ≥в роботи на арх≥тектор≥в - проведенн¤ конкурс≥в на кращий проект, у ¤кому використано матер≥ал зац≥кавленоњ ф≥рми. “ак регул¤рно чинить, наприклад, “орговельно-промислова компан≥¤, б≥льш в≥дома п≥д абрев≥атурою "“ѕ ", ¤ка виробл¤Ї ≥ продаЇ покр≥вельн≥ матер≥али. ѕереможц≥ конкурсу в≥дпов≥дним чином стимулюютьс¤: одержують можлив≥сть поњхати хто до ¬еликоњ Ѕритан≥њ, хто до ƒан≥њ, а хто до Ўвец≥њ. ƒо кризи 1998 року поњздки арх≥тектор≥в на заводи компан≥й, що пробивалис¤ на украњнський ринок, мали ледве не регул¤рний характер. Ќа думку орган≥затор≥в, це мало спри¤ти ширшому застосуванню њхньоњ продукц≥њ. «годом з'¤сувалос¤, що в≥дчутного зростанн¤ продаж≥в по результатах поњздок не в≥дбулос¤. ¬т≥м поњздки - р≥ч накладна, тож компан≥¤ "–анн≥ла- ињв" навпаки, привезла свого часу до ”крањни виставку роб≥т в≥домого ф≥нського арх≥тектора јлвара јалто, основоположника конструктив≥зму, а дещо п≥зн≥ше - виставку ще одного в≥домого ф≥на - фотографа ёсс≥ “≥айнена, ¤кий спец≥ал≥зуЇтьс¤ на зйомц≥ буд≥вель. ѕевна р≥ч, на фотограф≥¤х матер≥али в≥д "–анн≥ли" також присутн≥. ¬загал≥ у справ≥ "розкрутки" бренду фантаз≥њ сп≥вроб≥тникам "–анн≥ли" не позичати - даЇтьс¤ взнаки багатол≥тн≥й досв≥д. ¬далис¤ нав≥ть до експерименту, поставленого разом з ƒержкоменергозбереженн¤м, јгентством з рац≥онального використанн¤ енерг≥њ та еколог≥њ. —уть його пол¤гала в тому, що 1999 року компан≥¤ власним коштом ≥ матер≥алами утеплила ст≥ни школи в одному з район≥в  иЇва. „ерез р≥к порахували економ≥ю тепла ≥ грошей (а вона таки д≥йсно була). «в≥сно ж акц≥¤ ц¤ була належним чином подана у «ћ≤.

”крањнський чиновник залюбки сертиф≥куЇ завод у ¬елик≥й Ѕритан≥њ
ѕринаджують покупц¤ зазвичай ¤к≥стю, проте в ”крањн≥ часи, коли закордонний товар вважавс¤ ¤к≥сним беззастережно, вже минули. Ќизка компан≥й пом≥тила цю тенденц≥ю. ѕрим≥ром "’енкель Ѕаутехн≥к (”крањна)" провела сертиф≥кац≥ю за м≥жнародним стандартом ISO 9001 виробництва сухих буд≥вельних сум≥шей, що п≥д  иЇвом. ўе дотепн≥ше вчинила "јрмстронг", витративши к≥лька дес¤тк≥в тис¤ч долар≥в на сертиф≥кац≥ю свого виробництва у ¬елик≥й Ѕритан≥њ украњнськими фах≥вц¤ми. ѕрот¤гом двох тижн≥в сп≥вроб≥тники "”крсепро" та Ќƒ≤ пожежноњ безпеки перев≥р¤ли процес виготовленн¤ систем п≥дв≥сних стель ц≥Їњ компан≥њ. ѕ≥сл¤ поверненн¤ до  иЇва вони дали цим стел¤м "зелене св≥тло" на ринку ≥ найл≥пш≥ рекомендац≥њ. ќкр≥м ¤кост≥ по де¤ких сегментах пропонуЇтьс¤ системн≥сть та комплексн≥сть. Ќизка компан≥й, продавши продукц≥ю, надають покупцев≥ безплатн≥ консультац≥йн≥ послуги, наприклад, з розрахунку к≥лькост≥ елемент≥в дах≥вки або товщини утеплювача дл¤ одержанн¤ необх≥дного теплового опору зовн≥шн≥х ст≥н. ≤нш≥ компан≥њ працюють за принципом: "” нас Ї все необх≥дне дл¤ п≥длоги" (ст≥н, покр≥вл≥, в≥кон, тощо), продаючи практично повний наб≥р матер≥ал≥в дл¤ вир≥шенн¤ ¤коњсь конкретноњ проблеми. як приклад можна навести компан≥ю "јв≥ста": повний наб≥р матер≥ал≥в ¤к дл¤ плоских, так ≥ дл¤ скатних покр≥вель. Ќа завершенн¤ можемо сказати таке: "’очеш бути брендом - будь ним". “им паче, що й на сторонню допомогу у ц≥й справ≥ теж можна розраховувати. «окрема, своњ послуги у створенн≥ бренд≥в може запропонувати м≥жнародна корпорац≥¤ "S.V.S.", ¤ка з позаминулого року стала орган≥затором ¬сеукрањнського конкурсу "Ѕренд року". ќтже, не гайте часу - попрацюйте над власним брендом, аби пот≥м в≥н працював на вас.