¬≥дпов≥дь населенн¤, ¤ке користуЇтьс¤ житлово-комунальними послугами, на практику встановленн¤ ц≥н ≥ тариф≥в Ч майже 7 млрд. грн. боргу. “ака сума склалас¤ з ≥ндив≥дуальних Ђвнеск≥вї багатьох мешканц≥в. Ќин≥ вони вже п≥кетують ≥ м≥тингують по м≥стах ≥ в столиц≥. Ќа њхньому боц≥ виступають де¤к≥ пол≥тичн≥ сили та громадськ≥ об'Їднанн¤. Ќазр≥ваЇ ситуац≥¤, схожа на ту, ¤ку колись один ≥з класик≥в характеризував словами Ч Ђнизи не можутьї.
ѕочинаючи з жовтн¤ 1994 p., варт≥сть житлово-комунальних послуг невпинно зростаЇ. якщо ран≥ше середн¤ украњнська с≥м'¤ витрачала на њх оплату не б≥льше 4% свого доходу, то тепер - майже 20%. ѕодальше п≥двищенн¤ тариф≥в не може не тривожити, бо вже й зараз перетнуто межу реальноњ платоспроможност≥ основноњ частини населенн¤.
ћаЇмо сумну статистику: до категор≥њ б≥дних в ”крањн≥ в≥днесено майже 28% громад¤н, до найб≥дн≥ших - 14,2%. –азом -це понад 20 млн. ос≥б. Ќайб≥льша частина сучасних незаможник≥в мешкаЇ у великих ≥ середн≥х м≥стах, тобто саме там, де Ї гострою проблема оплати житла. ѕереважна б≥льш≥сть малозабезпеченого населенн¤ (75,5%) - це родини з д≥тьми, а отже, у них розм≥ри подушних норматив≥в в≥дбирають б≥льшу частину родинного бюджету. Ќе л≥кв≥довано заборгован≥сть перед прац≥вниками ≥з зароб≥тноњ плати (3,4 млрд. грн.), ≥з соц≥альноњ допомоги с≥м'¤м ≥з д≥тьми (11,2 млн. грн.). «а житловими субсид≥¤ми прот¤гом с≥чн¤-вересн¤ 2001 р. звернулос¤ понад 2,5 млн. с≥мей.
Ќезважаючи на так≥ обставини, саме зараз в≥дновились розмови про необх≥дн≥сть п≥двищенн¤ тариф≥в до р≥вн¤, завд¤ки ¤кому покривалис¤ б ус≥ виробнич≥ та нормативн≥ технолог≥чн≥ витрати п≥дприЇмств-постачальник≥в енерг≥њ, палива, води й ≥нших послуг. «вичайно, назр≥ла модерн≥зац≥¤ п≥дприЇмств галуз≥ комунальних послуг неможлива без залученн¤ серйозного ≥нвестиц≥йного кап≥талу, без зм≥н у систем≥ ф≥нансуванн¤, тарифноњ пол≥тики та поступового переходу до самоокупност≥. јле ж можна в≥днайти ц≥лком пристойн≥ грош≥ й в≥д енергоресурсозбережен-н¤, ¤к це вже п≥дтверджено практикою впровадженн¤ в≥дпов≥дних технолог≥й. «окрема - зм≥ною напр¤му грошових поток≥в в≥д покритт¤ перевитрат енергоресурс≥в до ф≥нансуванн¤ енергозбер≥гаючих проект≥в. «а словами голови правл≥нн¤ енергосерв≥сноњ компан≥њ ≥з «апор≥жж¤ ¬асил¤ —тепаненка, по «апор≥зьк≥й област≥ обс¤г таких поток≥в с¤гаЇ 50 млн. грн. щор≥чно, а це Ч грош≥ немал≥.
ƒл¤ масового розповсюдженн¤ вже ≥снуючих технолог≥чних р≥шень з енергозбереженн¤ кер≥вникам р≥зних ранг≥в потр≥бно мати те, що тепер називають Ђпол≥тичною волеюї, а прост≥ше - наст≥йне бажанн¤ щось робити, прагнути до мети. ” допов≥д≥ на сем≥нар≥ Ђƒосв≥д вир≥шенн¤ проблем реформуванн¤ комунальною господарства м≥ст ”крањниї ¬асиль —тепаненко продемонстрував згасанн¤ под≥бного прагненн¤ на щабл¤х виконавчоњ вертикал≥.
1999 р. ѕрезидент ”крањни п≥дписав ”каз є 662 "ѕро заходи щодо скороченн¤ енергоспоживанн¤ бюджетними установами, орган≥зац≥¤ми та казенними п≥дприЇмствамиї, у ¤кому було поставлено завданн¤ за 5 рок≥в знизити енергозатрати на 25%, пор≥вн¤но з базовим 1998 р. «г≥дно з указом, щор≥чна економ≥¤ мала б становити 5%-6% або 125-159 млн. грн., бо енерговитрати бюджетноњ сфери становл¤ть 2,5-3,0 млрд. грн. на р≥к. «а п'¤тир≥чку можна було б нагромадити 625-700 млн. грн. ƒл¤ реал≥зац≥њ указу ћ≥нф≥н та ћ≥неконом≥ки мали б передбачати в бюджетах 2000-2004 pp. ц≥льов≥ витрати на суму 250-300 млн. грн. ”перше кошти призначено т≥льки з 2001 р. ≥ т≥льки 25 млн., тобто в 5-6 раз≥в менше в≥д потреби. ” в≥дпов≥дн≥й постанов≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в є2183 уже зовс≥м не згадувалос¤ про кошти, ¤к≥ потр≥бно спершу витратити на вт≥ленн¤ збер≥гаючих технолог≥й, щоб пот≥м мати економ≥ю. –озпор¤дженн¤ обласних адм≥н≥страц≥й були ще лакон≥чн≥шими: знижувати л≥м≥ти споживанн¤ на 5%-6% щороку.
«а ≥нформац≥Їю заступника голови ƒержком≥тету ”крањни з енергозбереженн¤ ¬≥ктора ∆овт¤нського, вкладен≥ в нов≥ проекти кошти д≥йсно забезпечують подальшу економ≥ю. ¬насл≥док подвоЇнн¤ загального обс¤гу бюджетного ф≥нансуванн¤, за рахунок додатково залучених ком≥тетом кошт≥в, одержано р≥чний економ≥чний ефект: 67 млн. грн. –езультат: обс¤ги економ≥њ, нав≥ть за умови незалученн¤ в подальшому ще й нов≥тн≥х розробок, щор≥чно приростатимуть кратно цим м≥льйонам.
“ож чи варто знову навантажувати нашого комунального споживача ф≥нансовими проблемами ц≥лоњ галуз≥? ћоже, њњ кер≥вництво перестане шукати грош≥ Ђп≥д л≥хтаремї, а звернетьс¤ туди, де вони лежать?