ўо таке ћолод≥жн≥ житлов≥ комплекси?
ћолод≥жн≥ житлов≥ комплекси (ћ∆ ) Ч це спроба побудови комун≥зму в окремому м≥крорайон≥, нав≥ть у двор≥. ѕерший ћ∆  утворивс¤ «ќ рок≥в тому на теренах колишнього —–—–, а в ”крањн≥ Ч 15 рок≥в тому.
«розум≥ло, що комплекси народжувалис¤ не спонтанно. ƒл¤ цього ≥снувала маса передумов. ѕерш за все, величезна черга на житло, ¤ка не лишала молод≥й людини практично жодноњ над≥њ на отриманн¤ житла поки вона молода. —аме тому в основу створенн¤ ћ∆  покладена типово прокомун≥стична, але в≥д того не менш приваблива ≥де¤ Ч побудувати своЇр≥дний тип "житла майбутнього" дл¤ молодоњ с≥м'њ. ћатер≥ально-техн≥чна база, що закладалас¤ дл¤ цього, передбачала не лише буд≥вництво житла, а й супутн≥х об'Їкт≥в соцкультпобуту, медицини, дит¤чих заклад≥в, спортивних майданчик≥в тощо.
ѕозитивним впливом цього руху можна назвати вихованн¤ в≥дпов≥дальност≥ за власну долю та долю своњх д≥тей. ќднак серйозним негативом було те, що держава використовувала молодь, ¤к одну з найдешевших робочих сил. ѕлекаючи над≥ю на отриманн¤ житла, молод≥ квал≥ф≥кован≥ фах≥вц≥ (л≥кар≥, ≥нженери, ф≥зики) за коп≥йки зводили соц≥альн≥ об'Їкти, т¤жко працювали на суботниках та на "добров≥льних" роботах у неробочий час. «а це, зг≥дно ≥з системою соцзмаганн¤, њм нараховувалис¤ бали, ¤к≥ в≥д≥гравали важливу роль при в≥дбор≥ претендент≥в на участь у буд≥вництв≥ власного житла.  онкурс був великим Ч 15-20 чолов≥к на м≥сце.
¬≥дродженн¤ цього руху у перв≥сному вигл¤д≥ Ї сьогодн≥ недоречним, але певн≥ елементи ≥ сам досв≥д варто використати. Ќин≥шн≥ ћ∆ Ч це ¤к≥сно ≥нш≥ формуванн¤, а њхн¤ програма довгострокового кредитуванн¤ значно цив≥л≥зован≥ша, н≥ж за рад¤нських час≥в. Ќин≥ житло дл¤ молод≥ споруджують профес≥йн≥ буд≥вельники, а молод≥ с≥м'њ сплачують кредит.
“акож варто наголосити, що нин≥ активно пропагуЇтьс¤ ≥де¤ створенн¤ ≥ розвитку програми соц≥отехнопол≥с≥в. ÷е, свого роду, ћ∆  майбутнього. —оц≥отехнопол≥си Ч це ноу-хау, де технолог≥чн≥ процеси пропонуЇтьс¤ поЇднати ≥з соц≥альною складовою. —оц≥отехнопол≥с покликаний стати збалансованою системою соц≥альних, економ≥чних, культурних, пол≥тичних та соц≥ально-еколог≥чних умов життЇд≥¤льност≥ людей, де за св≥домоњ та ц≥леспр¤мованоњ п≥дтримки держави створюютьс¤ умови дл¤ розвитку певноњ частини сусп≥льства.
’оча ц≥ ≥дењ ≥ спр¤мован≥ в майбутнЇ, дл¤ вихованн¤ соц≥ально "здоровоњ" молод≥, все ж вони поки не отримали достатнього розум≥нн¤ ≥ п≥дтримки з боку держави.
«а твердженн¤м голови правл≥нн¤ ƒержавного фонду спри¤нн¤ молод≥жному буд≥вництву ¬алер≥¤ ќмельчука, ц¤ програма може стати дл¤ держави безвидатковою. “обто за умови ф≥нансуванн¤ у межах 250 млн. грн. щор≥чно, програма почне окупатис¤ вже через к≥лька рок≥в, коли почнуть масово повертати кредити. “акож це Ї одним ≥з шл¤х≥в вир≥шенн¤ ¤к соц≥альноњ проблеми Ч забезпеченн¤ житлом молод≥, так ≥ демограф≥чноњ Ч програма стимулюЇ п≥двищенн¤ народжуваност≥.
« 1992 року в ”крањн≥ ≥снуЇ молод≥жна житлова програма, був створений ‘онд спри¤нн¤ молод≥жному житловому буд≥вництву. јле лише закр≥пленн¤ за цим ‘ондом статусу державного надало змогу отримувати ф≥нансуванн¤ ≥з держбюджету. јле реальне ф≥нансуванн¤ программи загалом розпочалос¤ лише ≥з 2000 року, коли в держбюджет≥ будо передбачено перш≥ 70 млн. грн. (до цього у 1998 та 1999 роках програма ф≥нансувалас¤ на р≥вн≥ 100-200 тис. грн.) “акий самий, нав≥ть трохи б≥льший, 73,7 млн. грн. обс¤г ф≥нансуванн¤ передбачавс¤ ≥ на 2001 р≥к. јле "сталос¤ не так, ¤к гадалос¤". ћинулого року програма була недоф≥нансована на 25%. Ѕагато це чи мало? ¬ квартирах Ч наче небагато Ч незбудовано було близько 300 квартир. ј в людських дол¤х? ћало того, що 300 с≥мей конкретно не отримали житла, втрич≥ б≥льша к≥льк≥сть просто втратила можлив≥сть взагал≥ отримати цей кредит.
ѕо¤снюЇтьс¤ це тим, що родина отримуЇ кредит лише п≥сл¤ того, ¤к на рахунок фонду надход¤ть бюджетн≥ кошти. якшо кошти перестали надходити у листопад≥, а родина вже на меж≥ в≥кового цензу необх≥дного дл¤ отриманн¤ кредиту (адже њм обом не повинно виповнитис¤ б≥льш, ¤к 31 р≥к). ѕройшов м≥с¤ць, другий ≥ родина випадаЇ з≥ списку, хоча була в перших р¤дах на отриманн¤ кредиту Ч сьогодн≥ 30% потенц≥йних позичальник≥в мають граничний в≥ковий ценз. ј це бол≥сна моральна травма. јдже де ще молода родина може вз¤ти кредит на «ќ рок≥в на таких п≥льгових умовах, ¤к пропонуЇ програма молод≥жного буд≥вництва?!
“ож кожен м≥с¤ць, коли не ф≥нансуЇтьс¤ програма стаЇ трагед≥Їю дл¤ дес¤тк≥в молодих родин в ус≥х рег≥онах ”крањни.
ƒо того ж недоф≥нансуванн¤ у розм≥р≥ 16 млн. грн. у 2001 роц≥ призвело до пр¤мих збитк≥в держав≥ у форм≥ несвоЇчасних повернень кредит≥в позичальниками у 2002 роц≥ у сум≥ 74 тис. грн. ≥ подальшого зб≥льшенн¤ вартост≥ буд≥вництва квадратного метру на 5-8%.

як визначаЇтьс¤ розм≥р кредиту?
–озм≥р кредиту визначаЇтьс¤, виход¤чи з 21 кв.метра загальноњ площ≥ житла на 1 члена с≥м'њ та додатково 20 кв.метр≥в на с≥м'ю ≥ середньоњ вартост≥ одного квадратного метра житла (цей показник встановлюЇтьс¤ ƒержбудом та поновлюЇтьс¤ щоквартально).
“ак дл¤ дов≥дки можемо зазначити, що у 2001 роц≥ за рахунок введенн¤ в експлуатац≥ю "довгобуд≥в" ‘онду вдалос¤ здешевити варт≥сть буд≥вництва квадратного метру приблизно на 20-25% пор≥вн¤но з середн≥ми ц≥нами по ”крањн≥.
–озм≥р кредиту, що надаЇтьс¤ позичальнику дл¤ буд≥вництва (реконструкц≥њ) ≥ндив≥дуального будинку та господарських прим≥щень у с≥льськ≥й м≥сцевост≥, може бути зб≥льшений на 30% суми, обчисленоњ в≥дпов≥дно до нормативноњ площ≥.
” раз≥ перевищенн¤ нормативноњ площ≥ та розрахунковоњ вартост≥ буд≥вництва житла встановленоњ кредитною угодою, позичальник прот¤гом 5 дн≥в п≥сл¤ укладенн¤ угоди сплачуЇ за власний рахунок варт≥сть буд≥вництва (реконструкц≥њ) понад нормативноњ площ≥ житла та р≥зниц≥ м≥ж фактичною варт≥стю житла ≥ варт≥стю, встановленою кредитною угодою, а також додатков≥ витрати на страхуванн¤.

„и повинен позичальник вносити п≥д заставу своЇ майно дл¤ того, щоб отримати кредит?
ѕозичальник вносить п≥д заставу т≥льки побудоване йому житло ≥ з юридичноњ точки зору оформлене ¤к приватна власн≥сть позичальника дл¤ забезпеченн¤ погашенн¤ зобов'¤зань за кредитом.

 оли починаЇтьс¤ погашенн¤ кредиту ≥ виплата в≥дсотк≥в по ньому?
 редит позичальник починаЇ погашати п≥сл¤ отриманн¤ документ≥в на право власност≥ та оформленн¤ застави, так само починаЇтьс¤ ≥ виплата в≥дсотк≥в за користуванн¤ цим кредитом.

як≥ насл≥дки у раз≥ в≥дмови в≥д кредиту?
ѕри в≥дмов≥ в≥д кредиту кредитна угода м≥ж рег≥ональним в≥дд≥ленн¤м та позичальником розриваЇтьс¤, позичальнику повертаЇтьс¤ перший внесок та грош≥, сплачен≥ ним у рахунок погашенн¤ кредиту, кр≥м в≥дсотк≥в за користуванн¤ ним, пен≥ та страхового внеску.

„и передбачаЇтьс¤ у майбутньому зб≥льшенн¤ в≥ку учасник≥в програми?
“ак≥ пропозиц≥њ розгл¤даютьс¤, але сл≥д зазначити, що у р¤д≥ Ївропейських держав в≥ковий ценз ще менший Ч 26-28 рок≥в.
™ ц≥кавий приклад ѕолтавського рег≥онального в≥дд≥ленн¤, де в≥ковий ценз зб≥льшено до 35-40 рок≥в. јле це дос¤нуто за рахунок залученн¤ м≥сцевих кошт≥в (сьогодн≥ в област≥ залучено 34 джерела ф≥нансуванн¤) ≥ не суперечить законодавству щодо прав орган≥в м≥сцевого самоуправл≥нн¤.
“акож Ї ц≥ла низка перспективних заход≥в, ¤к≥ сьогодн≥ опрацьовуютьс¤ ‘ондом з тим, щоб запровадити дек≥лька ≥нших програм, розрахованих на ширш≥ верстви населенн¤. «окрема, це залученн¤ недержавних кошт≥в до ф≥нансуванн¤ програми буд≥вництва житла п≥д досить низький в≥дсоток (7-8%) за рахунок страхових фонд≥в.

„ому не надаЇтьс¤ кредит на куп≥влю житла на вторинному ринку?
ѕрограма ‘онду спр¤мована на придбанн¤ нового житла. ÷¤ квартира Ї заставою. ƒаючи кредит позичальникам, ‘онд гарантуЇ, що житло прослужить у належному стан≥ ¤к м≥н≥мум 30 рок≥в. ј стосовно квартир вторинного ринку житла таких гарант≥й бути не може. јле в майбутньому, можливо, ставитеметьс¤ питанн¤ про наданн¤ кредиту на куп≥влю ≥ вторинного житла.

—≥м'¤ маЇ св≥доцтво на земельну д≥л¤нку. –озпочате буд≥вництво припинене через в≥дсутн≥сть кошт≥в. „и можливе наданн¤ кредиту дл¤ продовженн¤ цього буд≥вництва?
“ак. јле с≥м'¤ повинна в≥дпов≥дати вс≥м вимогам (тобто в≥ковий ценз ≥ перебуванн¤ на квартирному обл≥ку). “им б≥льше, що кошти кредиту видаютьс¤ не гот≥вкою, а перераховуютьс¤ на розрахунковий рахунок певноњ буд≥вельноњ орган≥зац≥њ, ¤ка маЇ завершити це буд≥вництво. якщо ж н≥ Ч родина може скористатис¤ ≥ншою державною програмою кредитуванн¤ житлового буд≥вництва "¬ласний д≥м".

якими п≥льгами при отриманн≥ кредиту користуютьс¤ мешканц≥ с≥льськоњ м≥сцевост≥?
ѕозичальников≥, ¤кий проживаЇ у с≥льськ≥й м≥сцевост≥, може бути наданий кредит на буд≥вництво садиби. ѕри* цьому, позичальник маЇ право на п≥льгове погашенн¤ 25% кредиту за рахунок держави у раз≥ його пост≥йноњ роботи у с≥льськогосподарському виробництв≥, на п≥дприЇмствах переробноњ та ≥нших галузей јѕ , що функц≥онують у с≥льськ≥й м≥сцевост≥, соц≥альн≥й сфер≥ села та органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤ на сел≥, в пор¤дку, встановленому законодавством.

яким маЇ бути дох≥д с≥м'њ або молодоњ людини дл¤ того, щоб стати позичальником?
ќр≥Їнтовно сукупний дох≥д с≥м'њ маЇ становити 350-400 гривень на м≥с¤ць (на 1 особу), при цьому м≥с¤чн≥ видатки на погашенн¤ кредиту та сплата комунальних послуг не повинн≥ перевищувати 60% сукупного доходу с≥м'њ.