Ќа главную сайта     “ел: 8-964-635-42-14     Ќаписать письмо   ѕ≈—ќ , ў≈Ѕ≈Ќ№ Ѕ≈“ќЌ —“–ќ»ћ  ќ¬ ј ћќ«ј» ј Ѕесплатна¤ раскрутка ¬ашего бизнеса

Ѕудинок сон¤чного промен¤

јвтор висловлюЇ щиру под¤ку пан≥ Dr. Dagmar Everding, ћ≥н≥стерству м≥стобудуванн¤ ≥ житлового буд≥вництва ѕ≥вн≥чного –ейну-¬естфал≥њ, Ќ≥меччина, за допомогу у п≥дготовц≥ статт≥. —онце Ч це наше велике ≥ невичерпне джерело енерг≥њ. ¬оно жертвуЇ нам св≥тло ≥ тепло. ћи не можемо в≥дмовитис¤ в≥д св≥тла ≥ тепла, коли знаходимось у прим≥щенн≥. ѕриродне сон¤чне св≥тло важливе дл¤ нашого здоров'¤. ўо ще можна використати ≥з земних джерел енерг≥њ дл¤ енергопостачанн¤ наших буд≥вель? „им менше ресурс≥в ми витрачаЇмо дл¤ електро- ≥ теплопостачанн¤, тим б≥льше ми розвантажуЇмо наше навколишнЇ середовище. ƒо простих способ≥в застосуванн¤ сон¤чноњ енерг≥њ в житловому будинку належать наступн≥ планувально-конструктивн≥ р≥шенн¤: велик≥ в≥кна з теплозахисним заскленн¤м розташовують на п≥вденн≥й сторон≥, а сонцем нагр≥те пов≥тр¤ може направл¤тис¤ у б≥льш прохолодн≥ прим≥щенн¤; за допомогою сон¤чних колектор≥в нагр≥вають воду; використанн¤ фотоволтайку забезпечуЇ електричною енерг≥Їю. ќптим≥зоване буд≥вництво з використанн¤м високоефективноњ тепло≥зол¤ц≥њ скорочуЇ потреби тепла в будинках пасивного використанн¤ сон¤чноњ енерг≥њ. ѕасивна сон¤чна конструкц≥¤ характеризуЇтьс¤ покращенн¤м тепло≥зол¤ц≥њ. ≈фективним Ї встановленн¤ вентил¤ц≥њ ≥з зворотн≥м отриманн¤м тепла ≥ високо¤к≥сне оскленн¤.  р≥м того, важливо уникати по¤ви теплопров≥дних включень, ретельно виконуючи буд≥вельн≥ роботи. ѕасивне використанн¤ сон¤чноњ енерг≥њ необх≥дне дл¤ зменшенн¤ решти потреб тепла. ѕри цьому на першому план≥ стоњть оптим≥зац≥¤ корисного надходженн¤ сон¤чноњ енерг≥њ. «гадан≥ засоби ≥ матер≥али б≥льшоњ вартост≥ п≥двищують витрати. ѕри зменшенн≥ опалювальноњ потреби тепла до пасивного використанн¤ сон¤чноњ енерг≥њ в будинку (15 к¬т год/м2) частина цих додаткових витрат може бути компенсована в≥дм≥ною звичайного опаленн¤. Ќезначну необх≥дну опалювальну роботу можна отримати в цьому випадку внасл≥док встановленн¤ вентил¤ц≥њ, що потребуЇ в свою чергу також додаткових витрат, ¤к ≥ високо¤к≥сне оскленн¤. ѕ≥д≥гр≥в води переважно маЇ найб≥льшу долю у потреб≥ гар¤чого водопостачанн¤ в будинках з особливо високим стандартом теплозахисту. ќск≥льки теплове використанн¤ сон¤чноњ енерг≥њ в таких будинках представл¤Ї економ≥чно доц≥льний вар≥ант, то, ¤к правило, звичайна опалювальна установка не ≥нсталюЇтьс¤. ¬икористанн¤ сон¤чноњ енерг≥њ в≥дкриваЇ великий економ≥чний потенц≥ал, ¤к в будинках з низьким використанн¤м енерг≥њ, так ≥ в будинках з пасивним сон¤чним конструктивним р≥шенн¤м. ƒодаткова опалювальна енерг≥¤ забезпечуЇтьс¤ звичайними ≥ комб≥нованими установками. Ќаступним критер≥Їм, ¤кий впливаЇ на витрати, Ї величина установки. “ут вир≥шальним Ї факт, чи влаштовуЇтьс¤ установка ¤к централ≥зована дл¤ групи будинк≥в, чи поселенн¤, чи ¤к децентрал≥зована система дл¤ окремих буд≥вель, чи житлових блок≥в. ÷е призводить не лише до систем р≥зноњ величини ≥ њх компонент≥в, але й м≥стить також ≥нш≥ граничн≥ умови. ”лаштуванн¤ централ≥зованого теплопостачанн¤ значно зменшуЇ видатки. як невелика система сон¤чноњ установки з площею колектора 4 м2 забезпечуЇ 60% гар¤чого водопостачанн¤ будинку, в ¤кому проживаЇ 4 людини? ј на прот¤з≥ л≥тн≥х м≥с¤ц≥в можливе нав≥ть 100-в≥дсоткове забезпеченн¤ гар¤чим водопостачанн¤м. –озрахунков≥ параметри енергоеконом≥њ складають при 60% приблизно 2,500-3,500 к¬т год у р≥к. ” будинках з пасивним використанн¤м сон¤чноњ енерг≥њ пер≥од з потребою в опаленн≥ пор≥вн¤но короткий, оск≥льки в перех≥дний час достатньо пасивного використанн¤ сон¤чноњ енерг≥њ. ѕеревага централ≥зованих систем опаленн¤ пол¤гаЇ в тому, що окрем≥ компоненти не повинн≥ ≥нсталюватис¤ багаторазово. “акож з к≥льк≥стю окремих компонент≥в знижуютьс¤ специф≥чн≥ витрати, так що з точки зору ≥нвестиц≥й виразно виг≥дн≥ш≥ б≥льш≥ установки, н≥ж велика к≥льк≥сть малих установок. Ћокальн≥ системи використанн¤ сон¤чноњ енерг≥њ без теплонагромаджувача можуть дати можлив≥сть лише приблизно 50-в≥дсоткового забезпеченн¤ вс≥Їњ потреби в енерг≥њ з прийн¤тними витратами п≥д час ≥нстал¤ц≥њ центральноњ установки колектора. ¬елик≥ установки колектора можуть розширюватись ≥нтеграц≥Їю нагромаджувача таким чином, що буде можливим нагромадженн¤ тепла л≥том ≥ його використанн¤ взимку. ÷≥ системи об'Їднують ≥новац≥йну звичайну опалювальну техн≥ку з ц≥лор≥чним використанн¤м сон¤чноњ енерг≥њ. –еал≥зован≥ приклади складаютьс¤ ≥з локальноњ мереж≥ теплопостачанн¤ дл¤ розпод≥лу поток≥в енерг≥њ на окрем≥ будинки ≥ теплонагромаджувача. “еплонагромаджувач ЂнавантажуЇтьс¤ї прот¤гом л≥тн≥х м≥с¤ц≥в ≥ в≥дпов≥дно нагр≥ваЇтьс¤, ≥ енерг≥¤ використовуЇтьс¤ в опалювальний пер≥од дл¤ водонагр≥вача ≥ опаленн¤. Ћокальн≥ мереж≥ теплопостачанн¤ реал≥зовують лише на основ≥ детальних розрахунк≥в ≥ вивченн¤ планувального р≥шенн¤ будинку. “ому витрати таких систем дуже р≥зн¤тьс¤ м≥ж собою. ¬идатки на колектори ≥ систему трубопровод ≥ в р≥зко знижуютьс¤ при встановленн≥ великих поверхонь. ќдним з вид≥в активного використанн¤ сон¤чноњ енерг≥њ Ї фотоволтайк. —он¤чн≥ ком≥рки Ч електричн≥ нап≥впров≥дников≥ елементи, ¤к≥ при опром≥ненн≥ њх сон¤чним св≥тлом виробл¤ють електричну енерг≥ю. ¬икористовують кремн≥Їв≥ елементи, ¤к≥ перетворюють ус≥ види сон¤чних промен≥в (пр¤ме, дифузне, рефлекторне) у електричний струм. Ќедол≥ками фотоволтайк-елемент≥в Ї те, що вони потребують багато площ≥ дл¤ њх встановленн¤, обмежене використанн¤ (коливанн¤ потужност≥ в залежност≥ в≥д потужност≥ св≥тла), висока ц≥на. ќсновним матер≥алом дл¤ виготовленн¤ фотоволтайк-елемент≥в Ї кремн≥й. –озр≥зн¤ють кристалопод≥бний кремн≥й, ¤ким можна дос¤гнути в≥д 11 до 16%   ƒ, ≥ аморфний кремн≥й з   ƒ лише 6%. ‘отоволтайк-модул≥ розм≥рами 1 м х 0,5 м вагою 7 кг укладаютьс¤ у панел≥, з'Їднан≥ м≥ж собою . ”хил дл¤ них прийматьс¤ переважно 15-60%. ћожна влаштовувати також вертикально на фасадах будинк≥в, балконах. ” м≥сцевост¤х з високою к≥льк≥стю дифузного св≥тла (м≥ста) бажаним буде ухил 30-35 %. ƒл¤ фотоволтайк-елемент≥в розр≥зн¤ють два види роботи: 1) остр≥вковий спос≥б роботи Ч не ≥снуЇ п≥дключенн¤ до в≥дкритоњ м≥ськоњ мереж≥, струм збер≥гаЇтьс¤ в акумул¤торах; 2) паралельний Ч надлишковий струм подаЇтьс¤ до м≥ськоњ мереж≥ ≥ навпаки. Ќаведемо де¤к≥ приклади. «а один сон¤чний день випром≥нюЇтьс¤ 1100 ¬т на 1 м2 сон¤чноњ енерг≥њ, ¤ка споживаЇтьс¤ прот¤гом року. ÷е прир≥внюЇтьс¤ електричн≥й напруз≥ 110 ¬т/м2 площини сон¤чного колектора (ухил 10%). 20 м2 сол¤рних модул≥в постачають приблизно 1700 к¬т год. на р≥к.“ехн≥чн≥ можливост≥ використанн¤ сон¤чноњ енерг≥њ зараз так розвинут≥, що ц≥лком реальне самозабезпеченн¤ групи будинк≥в сон¤чною енерг≥Їю. ≈колог≥чне буд≥вництво охоплюЇ б≥льше, н≥ж енергетичний аспект. «аруб≥жний досв≥д, зокрема Ќ≥меччини, в област≥ рац≥онального застосуванн¤ енерг≥њ ≥ використанн¤ невичерпних джерел енерг≥њ ≥з застосуванн¤м ≥новац≥йних ≥дей енергонагромадженн¤ показуЇ, що п≥д час проектуванн¤ житловоњ забудови з використанн¤м сон¤чноњ енерг≥њ враховуютьс¤ на м≥стобуд≥вельному р≥вн≥ наступн≥ фактори: Ч розташуванн¤, еколог≥чн≥ та м≥стобуд≥вельн≥ коеф≥ц≥Їнти територ≥њ, передбаченоњ дл¤ забудови (розгл¤даЇтьс¤ навколишнЇ середовище територ≥њ ≥ њњ взаЇмозв'¤зок в структур≥ поселенн¤); Ч ≥нфраструктура передбаченоњ п≥д забудову територ≥њ. —труктура використанн¤ поселенн¤, мережа обм≥ну в межах поселенн¤, ≥нженерн≥ заходи в≥дведенн¤ опад≥в, ст≥чних вод повинн≥ в≥дпов≥дати визначеним вимогам; Ч еколог≥чн≥ вимоги використанн¤ територ≥њ поселенн¤. ¬икористанн¤ територ≥њ поселенн¤ необх≥дно оптим≥зувати з еколог≥чноњ точки зору. ќсновною ц≥ллю при цьому Ї економ≥¤ територ≥њ забудови. ¬раховуютьс¤ аспекти навколишнього середовища, зокрема, вода, кл≥мат, рослинн≥сть; Ч соц≥альн≥ аспекти поселенн¤. ѕри плануванн≥ будинку пор¤д з енергетичною концепц≥Їю важливе значенн¤ прид≥л¤Їтьс¤ наступним аспектам еколог≥чного буд≥вництва: Ч виб≥р матер≥алу дл¤ буд≥вель ≥ споруд поселенн¤. ¬иб≥р Ђеколог≥чнихї буд≥вельних матер≥ал≥в Ч це суттЇвий аспект еколог≥чного буд≥вництва. ” зв'¤зку з великим р≥зноман≥тт¤м буд≥вельних матер≥ал≥в однозначн≥ висловлюванн¤ тут неможлив≥ на користь окремих буд≥вельних матер≥ал≥в дл¤ визначенн¤ практичних ц≥лей. јле, зокрема, можуть ставитись загальн≥ вимоги до окремих груп матер≥ал≥в; Ч соц≥альн≥ аспекти плануванн¤ окремих споруд ≥ орган≥зац≥њ поселенн¤. ƒуже важливо враховувати соц≥альн≥ аспекти п≥д час плануванн¤ будинк≥в, а саме, тут ≥де мова, з одного боку, про конструктивне р≥шенн¤, ¤ке дозвол¤тиме в≥льно планувати житлов≥ прим≥щенн¤ ≥, з ≥ншого боку, про вимоги, ¤к≥ повинн≥ забезпечувати високу ¤к≥сть житлового середовища. ÷≥ллю такого проекту Ї також невелика варт≥сть житла, що даЇ можлив≥сть забезпеченн¤ житлом в≥дпов≥дних соц≥альних груп населенн¤. ѕри цьому прид≥л¤Їтьс¤ також увага конструктивним р≥шенн¤м будинк≥в, ¤к≥ доц≥льн≥ з економ≥чноњ точки зору. ѕриклади проект≥в житловоњ забудови з рац≥ональним використанн¤м енерг≥њ повинн≥ не лише демонструвати використанн¤ сон¤чноњ енерг≥њ дл¤ постачанн¤ тепла ≥ забезпеченн¤ буд≥вель поселенн¤, але й породжувати ≥мпульс под≥бному подальшому буд≥вництву ≥ п≥дтримувати таким чином широке впровадженн¤ його на ринку. ѕрот¤гом останн≥х рок≥в зац≥кавленн¤ до такого буд≥вництва виросло ≥ з точки зору еколог≥њ. ќдним ≥з приклад≥в Ї поселенн¤ Steinfurt-Borghost, розташоване в 25 к≥лометрах на п≥вн≥чний зах≥д в≥д ћюнстера (рис. 1). ѕоселенн¤ складаЇтьс¤ з к≥лькох р¤д≥в багатоквартирних будинк≥в. ¬оно забезпечуЇ себе частиною необх≥дного тепла в≥д сон¤чноњ енерг≥њ. ≈нерг≥¤ отримуЇтьс¤ ≥ нагромаджуЇтьс¤ великими сон¤чними колекторами ≥/або використовуЇтьс¤ в локальн≥й мереж≥ теплопостачанн¤, або направл¤Їтьс¤ дл¤ збер≥ганн¤ у теплонагромаджувач. «береженн¤, сформован≥ вл≥тку, можуть використовуватись таким чином також ще й в опалювальний пер≥од. ” ц≥лому покриваютьс¤ приблизно 34% р≥чноњ потреби тепла при опаленн≥ ≥ гар¤чому водопостачанн≥. ≈нергетичн≥ аспекти не були Їдиним запитанн¤м, ¤кому прид≥лена велика увага п≥д час проектуванн¤. ¬ажливими були також еколог≥чний ≥ соц≥альний аспекти, а саме: близьке розташуванн¤ до природи, висока ¤к≥сть соц≥ального житла. ѕ≥д час проектуванн¤ також враховувалось розташуванн¤ житлових будинк≥в по в≥дношенню до сонц¤, оск≥льки будинки л≥н≥йноњ забудови оснащен≥ великими сон¤чними колекторами. ќсобливо спри¤тливим Ї ≥ факт використанн¤ пасивноњ сон¤чноњ енерг≥њ завд¤ки великим площам в≥кон. —пектр р≥зноман≥тних за величиною квартир ≥ розташуванн¤ у груп≥ одноквартирних будинк≥в забезпечуЇ хорошу ≥нтеграц≥ю нових жител≥в у ≥снуючий район м≥ста. ¬≥дкрите усмоктуванн¤ дощовоњ води ≥ використанн¤ сад≥в виразно вказуЇ на лог≥чну загальну концепц≥ю цього поселенн¤. 22 будинки поселенн¤ мають п≥двищен≥ теплозахисн≥ конструкц≥њ. 11 будинк≥в л≥н≥йноњ забудови споруджувались з вимогами щодо забезпеченн¤ тепла 15 к¬т год/м2 у р≥к, тобто в пасивному стандарт≥. ÷≥ будинки ор≥Їнтован≥ на п≥вдень ≥ дуже компактно побудован≥. ¬они оснащен≥ в≥дпов≥дно установкою вентил¤ц≥њ ≥з зворотн≥м отриманн¤м тепла. –ешта будинк≥в були збудован≥ з низькими вимогами енергозабезпеченн¤. “еплопостачанн¤ дл¤ гар¤чоњ води звичайне, а опаленн¤ забезпечуЇтьс¤ локальною системою теплонагромадженн¤ при п≥дтримц≥ загальноњ системи нагромадженн¤ тепла. Ќа дахах будинк≥в л≥н≥йноњ забудови ≥ двох зблокованих будинках розташовано 3 матриц≥ колектора з загальною площею 510 м2. ќтримана сон¤чна енерг≥¤ з колектор≥в передаЇтьс¤ у зб≥рний пункт опалювального центру. «в≥дти тепло подаЇтьс¤ або безпосередньо у розпод≥льчу мережу, або у теплонагромаджувач.  отельна установка на газ≥ покриваЇ решту необх≥дних затрат тепла.  ожний будинок оснащений власним передавачем тепла, ¤кий з'ЇднуЇ домашню установку розпод≥лу тепла з локальною мережею теплопередач≥. ¬ода нагр≥ваЇтьс¤ у платформах теплообм≥нника, а при необх≥дност≥ ще у проточному нагр≥вач≥. ƒодатков≥ видатки на опаленн¤ складають в≥д 1,50 DM/м2 до 1,90 DM/м2, включаючи гар¤че водопостачанн¤. “еплонагромаджувач маЇ форму зр≥заноњ перевернутоњ п≥рам≥ди ≥ маЇ об'Їм б≥л¤ 1500 м3. ћова ≥де про резервуар в земл≥, ¤кий облицьований пол≥етиленом ≥ наповнений водою та грав≥Їм. –езервуар розташований п≥д поверхнею територ≥њ забудови, а заземленн¤ перекритт¤ складаЇ в≥д 0,6 м. √рав≥й служить дл¤ збереженн¤ тепла ≥ виконуЇ одночасно статичн≥ вимоги. ” даному приклад≥ житловоњ забудови цей теплонагромаджувач функц≥онуЇ безв≥дмовно з 1999 року. ќсновн≥ характеристики розгл¤нутого прикладу - 22 буд≥вл≥; 42 житлових блоки; загальна житлова площа Ч 3800 м2; розрахункова необх≥дна к≥льк≥сть тепла: 11 будинк≥в л≥н≥йноњ забудови Ч 15 к¬т год/м2 у р≥к, 2 подв≥йних будинки Ч 30 к¬т год/м2 у р≥к; розрахункова температура вих≥дноњ л≥н≥њ мереж≥ гар¤чого водопостачанн¤ Ч 40-50о — / зворотноњ л≥н≥њ Ч 25о —; робоча поверхн¤ колектора Ч 510 м2; теплота згор¤нн¤ газового котла Ч 400 к¬т; теплонагромаджувач Ч 1500 м3 Ч грав≥й з водою, ступ≥нь використанн¤ Ч 70%; використанн¤ сон¤чноњ енерг≥њ (водопостачанн¤ ≥ опаленн¤) Ч 34% р≥чноњ потреби тепла. Ћ≥тература: 1. Planungsleiffaden. 50 Solarsiedlungen in Nordrhein-Wesffalen. 1999.-s.7-8. 2. Planungsleiffaden. 50 Solarsiedlungen in Nordrhein-Wesffalen. Steinfurt-Borghorst. 1999.- S.2-9. 3. Mit der Sonne bauen. Planungsleitfaden. 50 Solarsiedlungen in Nordrhein-Westfalen. 1999.-S.2-3. 4. Planungsleitfaden. 50 Solarsiedlungen in Nordrhein-Westfalen. Gelsenkirchen. 1999. - S.8-10. 5. Koln-Bocklemund. Planungsleitfaden. 50 Solarsiedlungen in Nordrhein-Westfalen. 1999.- S.5-9.

»сточник: —трой портал

© 2009 - 2012 гг. ѕри перепечатке материалов обратна¤ ссылка об¤зательна.